Актуально Економіка Країна Новини У світі

Польська опозиція вимагає від уряду негайно розблокувати кордон

Польська опозиція вимагає від уряду негайно розблокувати кордон

Три тижні триває пікет польських перевізників. Протестуючи проти, на їхню думку, нечесної конкуренції, 6 листопада вони перекрили три пункти пропуску на польсько-українському кордоні – «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець» і «Дорогуськ – Ягодин». Минулої п’ятниці, 23 листопада, до групи перевізників долучилися польські фермери. Три дні з 9:00 до 20:00 вони блокували пункт пропуску «Медика – Шегині», а від сьогодні їхні страйк цілодобовий.

Мітингарі наполягають на повернені до системи видачі дозволів на вантажні перевезення для українських перевізників. Чому за три тижні не вдалося порозумітися з протестувальниками, хто і як має вирішити кризу на кордоні – думки польських політиків з різних партійних таборів Радіо Свобода зібрало, зокрема, на Польсько-українському форумі майбутнього.

«Польський уряд повинен діяти швидко»

Польсько-український форум майбутнього. Польща, Варшава, 24 листопада 2023 року. Зліва направо: Павел Коваль, Міхал Дворчик, Анджей Шейна, Міхал Кобоско, Кшиштоф Босак

Негайно візьміться до роботи у справі розв’язання кризи на кордоні

«Ще раз закликаю уряд Моравецького і окремих міністрів до дій у ситуації на польсько-українському кордоні. Це серйозна історія, яка розвивається, яка стосується критичної інфраструктури, життєвих інтересів польських підприємців, польсько-українських відносин, репутації Польщі у світі. Не чекайте, то ваша відповідальність. Мені цікаво, скільки ще справ ви завалили, особливо в відносинах з Європейською комісією. А тепер чекаєте, що все мине, і це не буде вашою проблемою. Не маєте права так чинити. Негайно візьміться до роботи у справі розв’язання кризи на кордоні. Якщо не знаєте, що зробити, ми охоче підкажемо», – таке відеозвернення напередодні у соцмережі опублікував депутат «Громадянської коаліції», голова комітету у закордонних справах Сейму Павел Коваль, який повертався потягом з робочого візиту до Києва.

На думку опозиційного депутата, шляхом переговорів треба припинити протест і водночас продовжити переговори з Європейською комісією і Україною.

«Я – польський політик, там польські підприємці. І мій підхід є дуже простий – польський уряд зобов’язаний діяти навіть тоді, коли вважає, що українська сторона зробила щось не так. І ця дія повинна бути швидкою. Я впевнений, що ми маємо справу зі спробою перекинути відповідальність за кризову ситуацію на кордоні на новий уряд. Але насправді ця криза виникла через нездатність до дій польського уряду, зокрема, у відносинах з Європейською комісією і нездатність належно репрезентувати національний інтерес підприємців», – переконаний Павел Коваль.

Потребуємо актуальних даних про те, скільки реально польських перевізників хоче їздити до України

Парламентар певен, що Польща не зацікавлена в продовженні цього протесту.

«Треба припинити протест і швидко домовитися про добрі умови для польських підприємців. Це перше. Друге – потребуємо реальних даних, і це є питання до теперішнього уряду, реальних даних про масштаб каботажу (право, яке держава надає міжнародній транспортній компанії на діяльність на її території – ред.), про те, скільки реально польських перевізників хоче їздити до України. Я ціную думку протестувальників, але серйозний уряд в серйозній країні ухвалює рішення на підставі реальних цифр, і ці цифри повинен надати уряд. Розповідей з кордону недостатньо, вони можуть бути емоційні. До уваги мають братися дані, наскільки постраждала та чи інша фірма, та чи інша особа», – резюмує Павел Коваль.

Блокада польсько-українського кордону польськими перевізниками. Пункт пропуску «Дорогуськ-Ягодин»

Блокада польсько-українського кордону польськими перевізниками. Пункт пропуску «Дорогуськ-Ягодин»

Вступ України до ЄС спровокує нові економічні виклики?

Про те, що криза на кордоні має бути розв’язана якнайшвидше, згоден депутат сейму від «Право і справедливість» Міхал Дворчик. На його думку, справа надзвичайно складна, і тут немає простих розв’язань.

Сьогодні маємо зерно, сьогодні маємо транспорт і перевізників, але, ймовірно, з’являться наступні проблеми

«З одного боку, є інтерес польських перевізників, про яких уряд Польщі має обов’язок подбати. З іншого боку, є інтерес українських перевізників та інтерес України. Фатально ця ситуація наклалася на зміни, які в нашій країні відбуваються, розмови весь час тривають. У четвер, 23 листопада, відбулися розмови за участю представників Європейської комісії. Немає в цьому нічого надзвичайного, що дві сусідні країни мають в різних галузях різні інтереси. Для того, щоб розв’язати проблему, потрібна добра воля і емпатія з обох сторін. Я переконаний, що з обох сторін ця добра воля і емпатія мусить поглибитися, аби поточна проблема на кордоні була розв’язана. Говорю, з одного боку, про актуальне вирішення, яке має настати, щоб ці драматичні сцени, які мають місце на кордоні, закінчилися. А з іншого боку, то системна проблема, то означає, що Україна наближається, а з часом приєднається до ЄС, і тоді таких проблем стане набагато більше. Сьогодні маємо зерно, сьогодні маємо транспорт і перевізників, але, ймовірно, з’являться наступні проблеми», – певен Дворчик.

На думку парламентаря, потрібне системне розв’язання. Він пригадує польський досвід вступу до ЄС і проблеми, з якими тоді Польща зіткнулася.

«Наприклад, якщо говоримо про фермерство, то французькі і нідерландські фермери мали різні захисні програми. Наприклад, була низка обмежень доступу до ринку праці. Поляки тільки після 6 чи 7 років після вступу до ЄС могли на європейському ринку нормально функціонувати. Отже, була низка обмежень, які є природніми в процесі приєднання нового члена до ЄС. Сьогодні ситуація трохи інша, сьогодні ми не маємо напрацьованих механізмів через те, що історія пришвидшилася. Те, що так пришвидшилося зближення України до ЄС, є результатом передусім війни. Якби не війна, таких швидких кроків і рішень не було б. У зв’язку з тим ми маємо надолужити той час, теж по іншій стороні, по стороні ЄС, по стороні країн-членів і напрацювати захисні механізми для конкретних галузей, завдяки яким це приєднання буде відбуватися мирно.

Ми маємо насправді дві проблеми. Перша актуальна – те, що зараз відбувається на кордоні. Друга проблема системна, без вирішення якої клопоти не зникнуть. Питання наближення вступу України до ЄС породжує різні виклики, котрі постануть між Польщею і Україною, наприклад, в різних галузях економіки, таких, як транспорт чи фермерство. Мудрість обох урядів може допомогти нам пройти через це «розбурхане море», яке на нас чекає. А це буде нелегко, бо ми дуже подібні один до одного, ми є східними слов’янами, ми маємо не тільки дуже подібні мови, але так само ми є емоційними», – каже Міхал Дворчик.

Польсько-український кордон

Польсько-український кордон

Хто зацікавлений у блокаді кордону?

Коли я дивлюся на 50-кілометровий затор, то ставлю собі просте запитання: «У чиїх це інтересах?». І бачу тільки пана Путіна

Ще один депутат від опозиції з партії «Польща 2050» Міхал Кобоско 50-кілометрові черги вантажівок на кордоні називає божевіллям.

«Відбувається те, на що жоден уряд не може погодитися, не повинен погоджуватися. Пан Дворчик каже, що обов’язком польського уряду є дбати про інтереси польських громадян і польських фірм. Якби ви дбали, то не було б 50 кілометрів затору, то би не було того страйку, не було б протесту, така є жорстока реальність. В Польщі керує «Право і справедливість». Треба швидко знайти розв’язання, немає згоди, щоб це тягнулося місяцями, бо в тих чергах стоять вантажі, стоять певні матеріали, стоїть, наприклад, сталь, яка потрібна для відбудови українських міст. Ще раз повторю, обов’язком польського уряду є дбати про інтереси Польщі, і це природньо. З Україною після війни будемо мати різні інтереси, це очевидно, але зараз триває війна, і про це не можна забувати, тому коли я дивлюся на той 50-кілометровий затор, то ставлю собі просте запитання: «У чиїх це інтересах?». І я бачу тільки пана Путіна, це в його інтересах те, що зараз відбуваються на польсько-українському кордоні. Звичайно, два уряди обох країн мають бути дуже активні у розв’язанні цієї справи», – переконаний Міхал Кобоско.

Польсько-український кордон

Польсько-український кордон

Польський уряд недооцінив силу української економіки?

Один із тих, хто активно підтримує страйкарів на кордоні – голова люблінського осередку антиукраїнської партії «Конфедерація» Рафал Меклер. Його колега по патрії Кшиштоф Босак головно звинувачує у кризі на кордоні Брюссель.

«Рішенню Європейської комісії не передували жодні аналізи про економічні наслідки, до яких призведе така ухвала. Ми знаємо про це з розмов самих членів Європейської комісії, вони це визнали. Польський уряд також не мав жодних досліджень. На мій погляд, недооцінили сили української економіки, оскільки завжди були у ролі «старшого брата», який буде піклуватися про сусідню державу. Я завжди вважав, що українська економіка і українська держава має свою вагу, а це означає, що також має свої інтереси і ті інтереси можуть бути протилежні до наших», – каже віцемаршалок польського Сейму, депутат «Конфедерації» Кшиштоф Босак.

Цей протест не є політично мотивованим, як дехто в Україні вважає

За словами віцемаршалка, польські перевізники у відчаї, а протест на кордоні має суто економічне підґрунтя. «Цей протест не є політично мотивованим, як дехто в Україні вважає. Він зумовлений руйнацією економічної моделі функціонування багатьох польських компаній, які жили за рахунок транспортних перевезень на Схід. Щодо санкційної політики ЄС, політики Росії, також політики Білорусі і України, східні ринки для польських перевізників закрилися. Натомість це рішення ухвалене ЄС при підтримці всіх польських партій, крім «Конфедерації». А тепер буде таке «перекидання гарячої картоплі» з рук в руки, кожен буде казати, що це не його відповідальність. Всі партії були за те, щоб швидко і без жодних умов та аналізів відкрити ринок ЄС. Таким чином була зруйнована регуляторна система, яка стабілізувала економічні відносини між Польщею та Україною», – стверджує Босак.

Представник «Конфедерації» заявляє, що дві смерті українських водіїв на кордоні не пов’язані з блокуванням. Також стверджує, що протестувальники пропускають гуманітарні і військові вантажі.

Натомість днями заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач заявив, що через блокаду кордону у чергах стоять цистерни з пальним і гуманітарні вантажі.

23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.


24 Червня

Цифрове посвідчення ветерана може повністю замінити паперове – Кабмін

“Київводоканал” витратить на ремонти понад 70 мільйонів гривень: локації проведення робіт тримають у таємниці

Бойову авіацію РФ треба знищувати будь-де й усіма ефективними засобами – Зеленський після удару по Харкову

23 Червня

Підприємець продав ноутбуки для військових за завищеними цінами

Після візиту Путіна у В’єтнамі назвали США стратегічним партнером

До комюніке Саміту миру за тиждень приєдналися ще 6 учасників – Зеленський

«Протиповітряна оборона, безсумнівно, зараз є пріоритетом»: заступник держсекретаря США

Міжнародний поїзд із Києва курсуватиме зі змінами: подробиці

Орбан озвучив гасло головування Угорщини в ЄС, схоже на передвиборчий лозунг Трампа

Зеленський закликає до рішень для знищення авіації РФ там, де вона розміщена

Столичним комунальникам не вистачає землі: планують закупити ґрунт

Від початку червня російські війська застосували понад 2400 КАБів по Україні – Зеленський

22 Червня

Десятки мільйонів гривень змиє: у Києві планують ремонтувати дощову каналізацію

Зеленський обговорив із Дудою Саміт миру і безпекову угоду

«Баби заважають росіянам». Половецькі скульптури «не вписуються в історичні міфи» Кремля – історик

Єрмак назвав поведінку нардепа «ганебною»

БОЛЬШЕ НОВОСТЕЙ