Постачання додаткових систем ППО для потреб ЗСУ стало одним з ключових пріоритетів у обговоренні – Олександр Левченко
Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):
3-4 квітня ц.р. в Брюсселі відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО з нагоди 75-річчя створення Північноатлантичного альянсу. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який також був запрошений на цей захід, зустрівся з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, Високим представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепом Боррелем, а також міністрами закордонних справ Великобританії, Данії, Іспанії, Естонії, Болгарії, Греції, Угорщини, Польщі, Фінляндії, Італії, Швеції та Нової Зеландії. Сторони обговорювали широкий спектр різних питань всебічної підтримки України з боку Альянсу. Відбулося засідання Ради Україна-НАТО. Держсекретар США Е.Блінкен заявив, що ювілейний саміт НАТО, що відбудеться у Вашингтоні, буде сфокусований на розробці дорожньої карти щодо членства України в Альянсі. Ключова увага країн-членів НАТО також буде приділена збільшенню військової допомоги Києву, зміцненню протиповітряної оборони та нарощуванню потужностей виробництва зброї, у тому числі спільно з Україною. Постачання додаткових систем ППО для потреб ЗСУ стало одним з ключових пріоритетів у обговоренні, адже Росія впродовж тільки березня ц.р. застосувала понад 1000 ракет і ударних дронів під час ударів по різним об’єктам в Україні. Важливими темами зустрічей також стали обговорення Формули миру президента Зеленського, використання заморожених російських активів для компенсації збитків, завданих Україні Росією, ймовірний перехід формату “Рамштайну” під контроль Альянсу.
Генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг запропонував створити спеціальну місію НАТО з питань України та погодити військову допомогу Альянсу Києву на п’ятирічний період на суму 100 млрд євро. Глава МЗС Д.Кулеба підтримав таку ініціативу, проте висловив сумніви щодо можливості її реалізації, з огляду на те, що вже цього року НАТО має зібрати допомоги Україні на суму 20 млрд євро, а поки що не може забезпечити навіть пакет підтримки у 500 млн євро, що був раніше оголошений. Що стосується створення місії НАТО з питань України, то вона координуватиме постачання озброєнь для ЗСУ та навчання українських військових. На даний момент відповідну роботу очолюють США, організуючи для цього регулярні зустрічі на німецькій авіабазі Рамштайн або в Брюсселі. Ідея Є.Столтенберга полягає в тому, щоб зробити підтримку України з боку НАТО незалежною від політичної обстановки в окремих країнах-членах, що стане альтернативним інструментом надання допомоги з боку держав-членів Альянсу та підвищить її ефективність незалежно від будь-яких політичних обставин. За задумом, такий варіант буде страховкою від непередбачуваних обставин у зв’язку з цьогорічними президентськими виборами в США. Тому Альянс розглядає можливість перебрати на себе оперативні обов’язки очолюваної США контактної групи з питань оборони України формату “Рамштайн”.
За результатами зустрічі на рівні глав зовнішньополітичних відомств країн-членів НАТО за участі міністра закордонних справ Д.Кулеби країни Альянсу нададуть Києву новий пакет допомоги. Зокрема, вони готові поставити Україні боєприпаси та безпілотники. Німеччина надасть близько 600 мільйонів євро для закупівлі артилерійських боєприпасів у Чехії; Франція поставить ракети та бронетехніку; Велика Британія забезпечить Україну десятьма тисячами безпілотників; Фінляндія передасть пакет допомоги на суму 188 мільйонів євро, однак що він включатиме, наразі ще не конкретизовано. Таким чином, зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО стала черговим свідченням всебічної підтримки України з боку Альянсу і внеском в боєздатність ЗСУ, які є єдиним бар’єром на шляху російської військової агресії.
А тим часом, напередодні у Гаазі під час конференції “Відновлення справедливості для України” 44 держави підписали політичну декларацію. Підписанти декларації висловили готовність спільно працювати над створенням Спеціального трибуналу для притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії проти України. Країни привітали створення у 2023 році Міжнародного центру з притягнення до відповідальності за злочини агресії РФ проти України (ICPA) при Євроюсті. Країни-підписанти засудили триваючу агресію Росії проти України як кричуще порушення міжнародного правопорядку і нагадали про рішення суду ООН ще від 16 березня 2022 року, яким РФ зобов’язали припинити бойові дії. Учасники конференції також привітали відкриття Міжнародного реєстру збитків внаслідок агресії РФ проти України (RD4U), який з 2 квітня розпочав приймати заявки на відшкодування заподіяної росіянами шкоди.
