Президент Естонії затвердив закон, який дозволить конфіскувати активи за військову агресію
Про це розповідає NewsWeek
Президент Естонії Алар Каріс 30 травня оприлюднив закон, який дозволяє конфісковувати активи за причетність до військової агресії та використовувати їх для відшкодування шкоди – про це повідомила пресслужба президента 30 травня.
Як повідомляє місцевий мовник ERR, йдеться про закон, який дозволяє використовувати російські заморожені активи на підтримку оборони України.
За словами Каріса, документ має на меті запобігання агресії як засадниче правило міжнародного права. При цьому він наголосив, що лише санкцій Євросоюзу недостатньо для замороження активів.
«Згідно із законом, майно може бути відчужене та використане для відшкодування шкоди лише у випадку, якщо «фізична або юридична особа, причетність якої до вчинення протиправного діяння або сприяння такому діянню встановлена та доведена в достатній мірі». Отже, того факту, що чиїсь активи були заморожені внаслідок міжнародних санкцій, недостатньо для передачі власності», – пояснив президент.
Читайте також: Міністри G7 заявили про «прогрес», але угоди про використання активів РФ на допомогу Україні поки немає
Він додав, що закон слід тлумачити так, щоб він стосувався тих, хто брав активну участь у вчиненні військової агресії чи порушенні правил ведення війни. Голова держави визнав, що така конфіскація «створює невирішені юридичні питання», але закликав парламент зробити «політичний вибір у такій неоднозначній ситуації»:
«Незалежно від того, хто що думає про рішення, ухвалене в Естонії, немає сумніву, що ми повинні знайти ефективні способи гарантувати право жертв агресії отримати компенсацію від тих, хто завдав їм шкоди».
Парламент Естонії (Рійгікогу) 15 травня ухвалив закон, що дозволяє використовувати заморожені російські активи для відшкодування Україні збитків, завданих війною.
У Європі заморожено близько 210 мільярдів євро активів Банку Росії. Загальна вартість заморожених активів російського Центробанку у світі становить, за різними підрахунками, від 260 до 350 мільярдів євро. Країни Заходу обговорюють також питання про можливу конфіскацію цих активів, проте воно повʼязане з більшими юридичними труднощами, ніж використання доходів від них.
