Протести опозиції у Тбілісі: сутички біля президентського палацу та застосування сили поліцією
У Тбілісі, столиці Грузії, масові виступи опозиції набули особливої гостроти під час муніципальних виборів 4 жовтня. Тисячі протестувальників вийшли на вулиці, перекривши основні транспортні артерії міста. Демонстранти, обурені перебігом виборчого процесу, назвали його «фарсом» та «російською спецоперацією», спрямованою на легітимізацію влади партії «Грузинська мрія».
Про це розповідає NewsWeek
Ескалація конфлікту та реакція поліції
Організатори акції оголосили про «мирне повалення влади» та закликали громадян з різних регіонів приєднатися до протесту в Тбілісі. Частина демонстрантів попрямувала до президентського палацу на Орбеліані, що призвело до сутичок із поліцією. Правоохоронці застосували перцевий газ та водомети, щоб стримати натовп. Унаслідок протистояння є постраждалі серед учасників акції.
На вулицях міста були помічені машини спецназу, а підхід до парламенту посилено металевими бар’єрами. В урядовому кварталі почалися перебої зі зв’язком і мобільним інтернетом. Учасники акції несли національні прапори, транспаранти та фото ув’язнених активістів, адже арешти опозиційних лідерів стали ще одним чинником бойкоту виборів.
“На площі Свободи оперний співак і політик Паата Бурчуладзе зачитав ‘Декларацію національного зібрання’, у якій було оголошено про ‘мирний перехідний період’ та ‘припинення легітимності чинної влади’.”
Міністерство внутрішніх справ Грузії повідомило, що протестна акція вийшла за межі закону, а організатори закликали до захоплення адміністративних будівель.
Сприйняття протестів і перспективи змін
Під час муніципальних виборів у Грузії обирають мерів та понад дві тисячі депутатів місцевого самоврядування. Проте більшість опозиційних партій відмовилися від участі у голосуванні, наголосивши, що змінити ситуацію в країні можливо лише через масові вуличні акції. За заявою прем’єр-міністра Кобахідзе, представники правлячої партії перемагають у всіх муніципалітетах.
Деякі експерти скептично оцінюють перспективи протестів. Після масштабних акцій у грудні 2024 року, які не дали очікуваного результату, шанси на значні зміни залишаються низькими. Політолог Торніке Шарашенідзе підкреслив, що нинішній рух ослаблено через арешти опозиційних лідерів і втрату єдності серед протестувальників. У суспільстві також зростає недовіра до опозиції через нереалістичність її вимог.
Політичний оглядач Гела Васадзе вважає, що протестні акції є природною реакцією на дії влади, але суттєвих змін без розколу всередині правлячої еліти очікувати не варто. Він зазначив, що «фортецю беруть тільки зсередини», натякаючи на необхідність внутрішніх змін у політичних колах. Водночас у грузинському суспільстві ширяться чутки про можливі розколи у лавах партії «Грузинська мрія» та участь бізнес-кіл у спробах змінити владу, проте підтверджень цьому наразі немає.
