Припинення вогню не означатиме, що Україна згодна на заморожений конфлікт – Зеленський
Україна не піде на замороження російської агресії не своїй території, повідомляє президент Володимир Зеленський. Про це він повідомив під час участі в сесії Wall Street Journal CEO Council Summit, передає Офіс президента.
Зеленський звернув увагу на те, що навіть попри спроби ООН евакуювати цивільних із Маріуполя, обстріли міста не припиняються.
Читайте також: Кремль відмовляється від терміну «денацифікація», бо росіяни не розуміють суті – журналісти-розслідувачі
Він припустив, що режим припинення вогню можливий лише в разі його зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним.
«Якщо в нас буде зустріч із президентом Путіним, тоді на цей час буде режим припинення вогню. Оскільки в іншому разі не буде зустрічі. І тоді, можливо, ми з ним домовимося особисто. Він особисто має брати на себе зобов’язання щодо припинення вогню. І бажано публічні», – цитує Зеленського його пресслужба.
Водночас президент зауважив, що режим припинення вогню не означатиме, що російські війська можуть залишитися там, де вони зараз перебувають.
Читайте також: «Це ще не перемога, але вже результат» – Зеленський про евакуацію з «Азовсталі»
«Ми не підемо на заморожений конфлікт», – сказав голова держави.
Він констатував, що наразі не бачить готовності Росії припинити вогонь. Водночас для України першочерговим завданням є максимальне витіснення російських військ зі своєї території, а глобальною метою – відновлення територіальної цілісності, заявив Зеленський.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити загибель 3193 і поранення 3353 цивільних людей через повномасштабну війну Росії проти України. Це дані від 24 лютого до півночі 2 травня, повідомили в УВКПЛ ООН.
