Припинення вогню не означатиме, що Україна згодна на заморожений конфлікт – Зеленський
Україна не піде на замороження російської агресії не своїй території, повідомляє президент Володимир Зеленський. Про це він повідомив під час участі в сесії Wall Street Journal CEO Council Summit, передає Офіс президента.
Про це розповідає NewsWeek
Зеленський звернув увагу на те, що навіть попри спроби ООН евакуювати цивільних із Маріуполя, обстріли міста не припиняються.
Читайте також: Кремль відмовляється від терміну «денацифікація», бо росіяни не розуміють суті – журналісти-розслідувачі
Він припустив, що режим припинення вогню можливий лише в разі його зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним.
«Якщо в нас буде зустріч із президентом Путіним, тоді на цей час буде режим припинення вогню. Оскільки в іншому разі не буде зустрічі. І тоді, можливо, ми з ним домовимося особисто. Він особисто має брати на себе зобов’язання щодо припинення вогню. І бажано публічні», – цитує Зеленського його пресслужба.
Водночас президент зауважив, що режим припинення вогню не означатиме, що російські війська можуть залишитися там, де вони зараз перебувають.
Читайте також: «Це ще не перемога, але вже результат» – Зеленський про евакуацію з «Азовсталі»
«Ми не підемо на заморожений конфлікт», – сказав голова держави.
Він констатував, що наразі не бачить готовності Росії припинити вогонь. Водночас для України першочерговим завданням є максимальне витіснення російських військ зі своєї території, а глобальною метою – відновлення територіальної цілісності, заявив Зеленський.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити загибель 3193 і поранення 3353 цивільних людей через повномасштабну війну Росії проти України. Це дані від 24 лютого до півночі 2 травня, повідомили в УВКПЛ ООН.
