Резонанс: справа проти агробізнесмена Сергія Тарасова – клопотання-полуфабрикат, помилка слідства і новий скандал
Адвокати Сергія Тарасова: М.Ілляшенко, О.Гардецький та А.Ларін
У Печерському районному суді Києва триває процесуальне непорозуміння довкола резонансної справи агробізнесмена Сергія Тарасова.
Про це розповідає NewsWeek
У середу, 12 лютого, мало б відбутися чергове слухання щодо обрання запобіжного заходу стосовно відомого підприємця. У ході ж попереднього розгляду запобіжки на засіданні суддя Роман Новак оголошував, що на даній стадії процесу розглядається клопотання про обрання міри запобіжного заходу для Тарасова.
Однак, за словами адвокатів, судячи з поведінки сторони обвинувачення, слідство намагалось проштовхнути клопотання про застосування запобіжного заходу. Ця різниця у формулюваннях є принципово важливою, оскільки за законом ці два типи клопотань мають різний зміст й вимагають різних підходів до їх розгляду та реагування, передає “Резонанс“.
“Ми прибули до суду, щоб нарешті розпочати розглядати це клопотання. Але суддя так і не міг сказати, яке саме ми розглядатимемо клопотання: про застосування чи обрання міри запобіжного заходу. Помічник судді пояснив Марині Ілляшенко (захисниці Тарасова. — Ред.), що клопотання 12 лютого слухатися не буде, тому що прокурор чи слідчий його відкликали”, — уточнив адвокат Тарасова Олександр Гардецький.
Олександр Гардецький
Він також пояснив, що поняття “обрання” і “застосування” не є тотожними, адвокати звертали на це увагу в ході попередніх слухань, і що “порушується право на захист нашого підзахисного”, і тому це “клопотання-полуфабрикат відкликали — це не документ, його не можна розглядати”. Але нове клопотання сторона захисту 12 лютого так і не отримала (як і інші матеріали для ознайомлення).
“Ми оперативно підготували зустрічне клопотання, у якому просили суддю Новака провести засідання під відео фіксацію, та надати пояснення причин відкликання слідством клопотання щодо обрання міри запобіжного заходу нашому підзахисному. Але помічник судді відмовився його передавати а суддя до нас так і не вийшов“, – розповів журналістам Гардецький. Адвокат вважає, що суддя таким чином просто тікає від цього тягаря – виправляти помилки слідства, і не хоче бути замішаним у непрофесіоналізмі сторони обвинувачення.
“На сьогоднішній момент сторона захисту повністю переграла орган обвинувачення, який фактично визнав, що вони подали полуфабрикат і самі відкликали, щоб слідчий суддя не відмовив їм в задоволені даного клопотання. Очікуємо, що вони доопрацюють, дослухаються, що захист Тарасова говорив і подадуть знову. І тоді знову буде другий раунд боротьби“, — додав Олександр Гардецький.
Адвокат Анатолій Ларін своєю чергою зазначив, що на даному етапі процесу всі “стали свідками слідчої помилки та органу досудового розслідування, а у справі нібито наявні 70 томів матеріалів, в яких доказової бази як такої немає”.
Анатолій Ларін
“І при цьому всі процесуальні документи можуть містити таку слідчу помилку, яка наразі визнається органом досудового розслідування. То навіщо взагалі направляти такі справи до суду?! Це свідчить тільки про те, що справа дійсно фабрикується. І навіть суд не хоче вийти (в залу судових слухань. — Ред.) і зафіксувати факт наявності даного клопотання“, — підкреслив адвокат.
Марина Ілляшенко, коментуючи події у Печерському райсуді 12 лютого, повідомила наступне: “Добре, що є змагальний процес і коли до захисту дослухаються та чують. Але ця ситуація знову породила якийсь юридичний дисонанс. У даному випадку щодо відкликання клопотання прокурором (або слідчим) застосовується вичерпний перелік дій при обранні (продовженні, або зміні) запобіжного заходу. Наприклад, клопотання можуть відкликати, якщо підозра є необґрунтованою. А у всіх інших випадках, його мають змінити (замінити, або доповнити). На сьогодні навіть таке формулювання як “відкликання клопотання” також призводить до суттєвих порушень процесуальних норм. Тому надалі вже відповідні органи нададуть цьому оцінку“.
Марина Ілляшенко
Як стало відомо журналістам від власних джерел у Печерському райсуді, вчора до судової інстанції надійшло нове клопотання, але його зміст та суть наразі невідомі (втаємничені). Що, знову ж таки, породжує чергові непорозуміння та сумніви в об’єктивності розгляду цього кейсу агробізнесмена.
Нагадаємо, за оцінками “Кримінального огляду”, справа Тарасова справа стала символом тиску на бізнес та може яскраво демонструвати рівень корумпованості правоохоронної системи в Україні. Цей кейс викликав значний суспільний резонанс як в Україні, так і за її межами, привертаючи увагу правозахисників та міжнародної спільноти до переслідування відомого підприємця.
Як раніше наголошував Олександр Гардецький, справа Тарасова є сфабрикованою з метою заволодіння його бізнес-активами. Тоді як слідство вчиняє системний тиск на аграрія, але судді не готові реагувати на факти порушення закону. Зокрема “вже три судді з липня 2024-го заявили самовідвід, інші захворіли, аби не розглядати клопотання про відвід прокурора Чеченєва”, що й може свідчити про ознаки замовного характеру та упередженість зі сторони слідства та судової системи.
