росія не досягла технологічного суверенітету — урядовий звіт
Внутрішній урядовий звіт свідчить, що росія не змогла позбутися критичної залежності від іноземних технологій, незважаючи на заходи з імпортозаміщення після західних санкцій. Документ, підготовлений у лютому минулого року, окреслює системні проблеми у виробничих ланцюгах і інфраструктурі, які посилилися після початку повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року.
Про це розповідає NewsWeek
Ключові вразливі сектори
У звіті підкреслено, що рф залишилася залежною від імпорту в низці критичних галузей: машинобудуванні, виробництві безпілотників та енергетичному секторі. Водночас практично зупинилися зусилля з розвитку неенергетичного експорту та створення необхідної інфраструктури для стабільного промислового виробництва й зовнішніх постачань.
Приклади демонструють глибину проблем: одна з найсучасніших крилатих ракет Х-101 містить понад 50 іноземних компонентів, зокрема елементи електроніки американського виробництва. Санкції змусили російські компанії шукати альтернативи, насамперед у Китаї: у 2023 році близько 90% імпортованої росією мікроелектроніки надходило з китайського ринку.
Дронова промисловість також виявилася залежною від китайських поставок. За результатами аналізів 2025 року, всі ключові компоненти нового російського військового дрона «Дельта» — від двигунів і камер до процесорів і сенсорів — мають китайське походження, що свідчить про відсутність вітчизняних виробничих ланцюгів для таких виробів.
У цивільній авіації країна покладається на контрабандні схеми й відновлення раніше законсервованих літаків для поповнення парку. Спроби створити пасажирський літак без західних комплектуючих досі не дали очікуваного результату: середньомагістральний МС-21, що виготовляє дочірня компанія Ростеху, залишається на етапі випробувань після змін у проєкті й переналагодження постачання комплектуючих.
Плани до 2030 року та сумніви експертів
У документі окреслено цілі з імпортозаміщення й прогнозують «неминучу трансформацію» економіки з помітним зростанням технологічної самостійності до 2030 року. План передбачає досягнення ключових цілей імпортозаміщення до завершення чинного президентського терміну Володимира Путіна та збільшення витрат на наукові дослідження й розробки до рівня понад 2% ВВП.
Однак експерти ставляться до цих амбіцій із сумнівом. Аналітики відзначають значну прогалину між нинішніми можливостями та задекларованими цілями на 2030 рік: ключові технології й галузі, важливі для оборонного потенціалу та забезпечення самозабезпечення, залишаються надзвичайно залежними від імпорту й від іноземних постачальників компонентів.
Серед критичних зауважень — брак вітчизняних аналогів для багатьох компонентів і ризик масового використання китайських виробів під маркуванням як російських. Деякі плани зростання витрат на дослідження та розробки експерти вважають нереалістичними через економічні обмеження і технологічну відсталість у певних секторах.
У підсумку аналітики оцінюють заявлені орієнтири на 2030 рік радше як політичні декларації, ніж як докладний реалістичний план трансформації економіки. Заміщення імпорту, на їхню думку, залишатиметься обмеженим, якщо не вдасться вирішити фундаментальні проблеми у виробництві, логістиці та науково‑технічній базі.
