Росія може ввести озброєні морські патрулі для захисту «тіньового флоту»
росія розглядає варіанти розгортання озброєних морських патрулів і навіть озброєння цивільних суден для захисту так званого «тіньового флоту» після низки атак на нафтові й газові танкери, заявив високопоставлений радник президента Володимира Путіна Микола Патрушев.
Про це розповідає NewsWeek
«Ми дедалі частіше відзначаємо, що політичні, дипломатичні та правові заходи часто не здатні зупинити західну кампанію проти російського судноплавства», — сказав він.
Пропозиції щодо захисту судноплавства
За словами Патрушева, Москва може створити «мобільні вогневі групи» для супроводу танкерів під російським прапором і запровадити «спеціальні засоби оборони» на борту комерційних суден. Ідеться як про регулярні патрулі, так і про можливість залучення військово-морських сил для додаткового прикриття цивільного флоту.
Висловлені ініціативи слідують за низкою інцидентів на морі. Кремль звинувачує Україну в підпалі танкера зі зрідженим природним газом Arctic Metagaz біля узбережжя Лівії внаслідок атаки безпілотних морських дронів; Київ узяв на себе відповідальність за удар по нафтовому танкеру Qendil у Середземному морі в грудні, а також за низку операцій у Чорному морі.
Україна активізувала удари по суднам, пов’язаним із «тіньовим флотом», у минулому році, але із грудня публічних повідомлень про нові атаки не надходило. Більшість підтверджених ударів відбувалися в Чорному морі, де українські морські дрони неодноразово вражали також військові кораблі.
Контроль і реєстрація суден
Патрушев заявив, що росія посилить перевірки суден, які заходять у її порти з-за кордону, та вживатиме заходів для жорсткішого контролю за експортними вантажами «в інтересах Росії». За його словами, відстеження морських перевезень у режимі реального часу має стати нормою, а за нагоди до охорони цивільних суден будуть залучені і військові підрозділи.
Він також зауважив, що деякі країни-прапори використовують судна третіх держав для маскування — від підміни сигналів GPS до плавання під чужим прапором — щоб обходити західні санкції проти експорту російської нафти. Останнім часом дедалі більше таких суден переходить під російський прапор у відповідь на посилений тиск з боку західних регуляторів.
Патрушев підкреслив потребу створення повноцінного національного потенціалу для морських перевезень — власного торговельного флоту, суднобудування, ремонтних потужностей, портової інфраструктури, операційних і страхових механізмів — і відкинув ілюзію, що обхідні схеми можуть повністю замінити національні можливості, процитувавши: «Однією з найшкідливіших ілюзій була думка, що нам не потрібен національний торговельний флот і що ми завжди можемо знайти сумнівні способи заощадити, використовуючи “зручний прапор”».
Патрушев також дав зрозуміти, що за потреби влада розглядає варіант взяття «тіньового флоту» під відкритий контроль російської сторони — ідеться про більш жорстку реєстрацію та централізоване управління такими суднами.
У своїх висловлюваннях він наголошував, що відповідь на атаки має поєднувати політичні, дипломатичні та практичні заходи, замінюючи частину непродуктивних методів реальними інструментами захисту торгового судноплавства.
Паралельно з цим Москва нібито здійснювала обмін розвідувальними даними з іншими країнами регіону, що, за твердженнями, включало інформацію про розташування військових об’єктів США на Близькому Сході; такі практики згадувалися у тій самій публікації як аналогічні розкриттю розвідданих США щодо російських цілей в Україні.
Водночас Патрушев різко відгукнувся про останні бойові дії в регіоні, назвавши їх «трагедією», що матиме довгострокові наслідки для світової торгівлі та економіки, і підкреслив ризики для усталених партнерських відносин на Близькому Сході.
Попри те, що зростання цін на нафту під час конфліктів приносило російському експорту додаткові доходи обсягом близько $150 млн на день, Патрушев зазначив, що ці вигоди тимчасові й співвідносяться з ризиками для стратегічних відносин і логістики.
Рішення деяких країн дозволити транспортування російської нафти в обхід санкційних режимів викликало дискусії. Так, за словами одного з представників ринку, рішення США щодо транспортування санкційної російської нафти до Індії може стимулювати діяльність суден «тіньового флоту»; експерт Девід Танненбаум охарактеризував це рішення як “божевільним” і застеріг, що воно “заохочуватиме” подібні практики.
Оголошені наміри Москви щодо посилення морської охорони та контролю за перевезеннями свідчать про намір знизити вразливість логістики й експорту перед зовнішніми ударами та санкційними тисками.
