Росія планує «розвиток» окупованої Херсонщини: туризм, агросектор та житло

Російські окупанти презентували так званий «план розвитку» для окупованої частини Херсонської області, що передбачає створення територіальної схеми до кінця 2025 року та розробку п’яти генеральних планів для окремих округів. Ключовими напрямками окупаційна влада називає розвиток аграрного сектору й туризму, особливу увагу приділяючи Генічеську та Скадовську.

Про це розповідає NewsWeek

Туризм під загрозою: заміновані пляжі та близькість до фронту

За даними російського інституту просторового планування, Генічеськ має стати центром туристичного кластеру, а інфраструктура повинна розвиватися навколо пляжів Арабатської стрілки, затоки Сиваш і Рожевого озера. Втім, реалії окупації суттєво відрізняються від пропагандистських обіцянок: пляжі залишаються замінованими, а курортна інфраструктура – фактично зруйнована чи не функціонує.

Депутат Генічеської міської ради Юліан Лучко підкреслив, що туристи не повернуться на ці території в найближчі роки, якщо вони залишатимуться під контролем рф. Він також наголосив на небезпеці, пов’язаній з узбережжям Чорного моря, яке залишається замінованим і під охороною окупантів.

«Кожній притомній людині зрозуміло, що відпочивальники у найближчі роки, на жаль, якщо воно буде залишатися під окупацію, навряд чи там з’являться. Особливо це стосується узбережжя Чорного моря. Там завжди окупанти найбільше будуть стурбовані появою наших десантів, тому воно і залишиться замінованим, під колючим дротом, і про ніякий відпочинок на березі моря не буде йти мови», – зауважив він.

Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко також вважає ідеї розвитку туризму нереалістичними через безпосередню близькість до лінії фронту. За його словами, курортна галузь, що процвітала до початку повномасштабної війни, сьогодні повністю знищена, а жодна людина при здоровому глузді не ризикне відпочивати в зоні бойових дій.

Аграрний сектор та інфраструктурні проєкти: реальні перспективи?

У планах російського інституту – спорудження транспортно-логістичного центру в Новоолексіївці, індустріального парку у Чаплинці та розвиток Скадовського порту для перевалки зерна. Загалом програма наголошує на двох пріоритетах: розвиток аграрної сфери та туризму.

Інститут декларує намір створити аграрно-промисловий каркас від Чаплинки до Залізного Порту та від Новоолексіївки до Генічеська, з будівництвом нових доріг. Однак, як зазначає Олександр Самойленко, ідея розвитку сільського господарства не є новою для регіону: місцеві аграрії, навіть під окупацією, намагаються підтримувати галузь та надавати робочі місця.

Водночас Юліан Лучко вказує на проблеми, які можуть виникнути навіть у сільському господарстві – зокрема через обмежений доступ до зрошення та поступове скорочення родючих земель. Саме тому, за словами депутата, без України «справи доброї не буде», а всі заяви окупантів мають виключно пропагандистський характер.

Житлова забудова та акцент на піарі

Окремий пункт «плану розвитку» стосується житлової забудови: в Скадовську біля морського порту планується зведення цілого кварталу багатоповерхівок, а на окупованій частині Херсонщини – будівництво понад 1,3 мільйона квадратних метрів житла, що відповідає близько 28 тисячам квартир. Однак експерти сумніваються у доцільності такого будівництва: кількість охочих отримати житло на окупованій території суттєво обмежена, а прогнозована реалізація проєкту – не більше 10% від заявленого обсягу.

Херсонський політолог Володимир Молчанов наголошує, що росія використовує показові проєкти для пропаганди, демонструючи у тих сферах, де українська влада не мала змоги реалізувати масштабні зміни через війну. Окупанти хизуються ремонтом доріг та окремими забудовами, щоб створити ілюзію «розвитку» та підкреслити власну присутність.

Увага до Генічеська та Скадовська у планах окупантів пояснюється й тим, що Херсон, який залишається під контролем України, не входить до сфери їхньої досяжності у найближчій перспективі. Саме тому плани розраховані до 2030 року не включають обласний центр.

Натомість українська влада змушена зосереджувати зусилля на відновленні міста після обстрілів і не може впроваджувати довгострокові стратегії розвитку у повному обсязі.