росія заявляє про просування на півночі України, щоб переконати Захід
російське командування посилює прикордонні атаки у раніше неактивних ділянках північного напрямку України, намагаючись створити інформаційний ефект про нібито «обвал» ліній фронту та вплинути на позиції Заходу, йдеться в аналітичному звіті Інституту дослідження війни від 8 лютого .
Про це розповідає NewsWeek
«ISW не бачив візуальних доказів, які б підтверджували заяву російського Міністерства оборони. Сидорівка розташована на схід від Комарівки, раніше неактивної ділянки фронту, де російські війська розпочали транскордонні атаки у грудні 2025 року», – йдеться в тексті.
Заяви москви та локальні атаки
У заявах російського оборонного відомства стверджується про захоплення села Сидорівка на північному заході від Сум. Аналогічні повідомлення поширили і окремі російські військові кореспонденти, які називали такі дії елементом формування «буферної зони» на Сумщині. Водночас перевірка супутникових та візуальних даних не підтверджує наявності переконливих доказів контролю над цими населеними пунктами.
Зазначається, що Сидорівка розташована на сході від Комарівки — ділянки фронту, яка до грудня 2025 року була відносно спокійною. Саме там російські підрозділи почали транскордонні вкиди, які, за оцінками аналітиків, мають переважно інформаційний характер і маленький оперативний масштаб.
Формування штурмових груп і кадрові ризики
У російських повідомленнях фігурує інформація про формування понад 20 штурмових груп нібито з елементів 2-го мотострілецького полку Ракетних військ стратегічного призначення. Такі підрозділи, за оцінками аналітиків, можуть використовуватися для обмежених наступальних дій у глибині Сумської області з напрямків Білої Берези та Комарівки.
Інститут також наголошує на попередніх зафіксованих спробах залучення спеціалізованого особового складу РВСН для виконання штурмових завдань на Сумщині, що свідчить про нестандартне використання кадрів і техніки.
У межах інформаційної кампанії, розпочатої наприкінці грудня 2025 року, російське командування поширювало заяви про нібито захоплення кількох прикордонних населених пунктів — Грабовського, Комарівки, Білої Берези та Попівки. Окрім того, просування в бік Сотницького Козачка на північний захід від Харкова також інтерпретується як частина спроб створити враження ширшої операції.
Разом із тим аналітики не виявили доказів, що ці обмежені транскордонні атаки призвели до досягнення будь-яких оперативно значущих цілей або свідчать про підготовку масштабного наступу з півночі. Наявні кроки, скоріше, відповідають інформаційним завданням, ніж реальній зміні розстановки сил на фронті.
У підсумку аналітична оцінка наголошує, що керівництво кремля, імовірно, прагне продемонструвати нібито широкий наступ, аби підсилити наратив про неминучість перемоги та спричинити тиск на Захід і Україну з метою змусити погодитись на російські вимоги через побоювання майбутнього посилення ударів.
Останні оцінки також вказують, що наміри російського командування провести крупний літній наступ, навіть за умов значних труднощів, свідчать про низьку зацікавленість кремля у швидкому врегулюванні конфлікту шляхом переговорів.
