ШІ не зможе замінити людину на керівних посадах і професіях, пов’язаних з роботою з людьми, – Інститут психології і підприємництва

Фахівці ІПП попередили про когнітивну деградацію через штучний інтелект та назвали професії, що залишаться за нами

Про це розповідає NewsWeek

Штучний інтелект стрімко розвивається і це виводить на поверхню дискусію, чи замінить розумний код людину в низці професій. На думку Марії Фурман, директорки Центру бізнес-освіти та підвищення кваліфікації приватного вищого навчального закладу Інституту психології і підприємництва (далі – ІПП), ШІдійсно допомагає в пошуку інформації і її аналізі, але є небезпечним при створенні технічних ідей, в пошуку креативних рішень, а занадто висока довіра до ШІ і часте користування цим інструментом, може призвести до когнітивної деградації.

Зважаючи на актуальність питання щодо використання ШІ, ІПП провів власне дослідження і опитав понад 250 респондентів – студентів вишу та його партнерів. Його результати були презентовані в ІА «Інтерфакс-Україна» (м. Київ) під час пресконференції «Вища освіта та МВА в епоху штучного інтелекту: які професії та навички залишаться за людиною», організованою ІПП за інформаційної підтримки журналу Фокус.

Згідно з отриманими даними, близько 96% опитаних у віці від 18 до 45 років користуються ШІ у процесі навчання, роботі та у повсякденному житті, 65% з них – щоденно. Найбільш популярними програмами виявилися ChatGpt (87%), Gemini (56,5%) та Copilot (17,4%).

«Цікаво, що з появою ШІ змінилася культура пошуку інформації: 41% опитаних в однаковій мірі використовують традиційні пошуковики та програми ШІ, 28% – надають перевагу безпосередньо пошуковим системам і рідко користуються ШІ, а от 15% респондентів зазначили, що шукають інформацію здебільшого за допомогою ШІ», – зазначила Марія Фурман.

За її словами, найчастіше опитані люди звертаються до ШІ з такими задачами: пояснити складну тему, написати або редагувати текст, проаналізувати дані, згенерувати зображення, перекласти текст на іншу мову тощо. Варто зазначити, що 22% респондентів відповіли, що 100% завдань, що вони раніше виконували самостійно, відтепер перекладають на ШІ. При цьому, тільки 2% з них повністю довіряють відповідям наданим ШІ. 48% опитаних завжди проводять перевірку відповідей, наданих ШІ, 39% – роблять фактчекінг тільки у випадку, коли інформація здається їм підозрілою, а 11% – тільки для важливих задач. Ще 54% респондентів відзначили, що стикалися з ситуацією, коли ШІ надавав вигадану або неправдиву інформацією, що є тривожним показником. До того ж, більшість студентів вказали, що користування ШІ попри перевагу у економії часу, робить їх більш ледачими.

Марія Фурман відзначила, що значення ШІ у навчанні, роботі та повсякденні переоцінене. Твердження, що штучний інтелект замінить більшість професій, на її думку, є хибним. Машини не зможуть зчитати та опанувати важливі людські soft skills, які зрештою залишаться на людиною: аналітичне мислення, комунікація та довіра, адаптивність, управління людьми та процесами, емоційний інтелект та креативність, моральна рефлексія, інтуїція, здатність до саморефлексії, відповідальність.

ШІ аналізує дані, але не розуміє причин. Він може писати “я вас розумію”, але не відчуває. Він може порадити кого звільнити, але не готовий дивитися в очі та брати відповідальність. Він генерує ідеї, але не народжує принципово нове зі стану радості.

Таким чином, на ринку формується перелік професій з майже нульовим ризиком витіснення. До них належать професії, повʼязані з роботою з людьми: психологи, консультанти, HR-менеджери, фахівці із комунікацій, управлінці, викладачі, а також практичні та фізичні професії – в сфері будівництва, сервісу, охорони здоров’я і технічні спеціальності.

Іраїда Зайцева, проректорка з науково-педагогічної та навчальної роботи ІПП відзначила, що штучний інтелект, попри стрімкий розвиток технологій, все одно не замінить керівника у майбутньому. «Штучний інтелект – це найпотужніший двигун, але тільки ви маєте бути тим пілотом, який знає, куди, а головне, навіщо ми летимо. ШІ дійсно вражає в значній частині доручених задач, але він має суттєві обмеження: недостатню пам’ять, він позбавлений свідомості, позбавлений творчості і моральної рефлексії. І тому Інститут психології і підприємництва впроваджує онтологічний підхід, ми навчаємо бачити бізнес не як систему таблиць в Excel, а як живу систему, що вкорінена в суспільство на етичних засадах», – підкреслила вона. Онтопсихологія – практичний метод, який вчить “розпізнавати” свою інтуїцію та приймати точні рішення без спотворень.

За словами Веслі Ласерда, генерального директор Capolavoro Group (Бразилія,) людський розум, рефлекси, чутливість — з часом стають точнішими і сильнішими. Машина ж, навпаки, має вади: потребує обслуговування, має слабкі місця і з часом стає більш вразливою.

«Я бачу, що багато молодих людей не мають того досвіду без гаджетів та технологій, який має моє покоління – 50+ років. Молодь не має здатності допомагати машині, вони більше працюють із нею і більше їй довіряють, більше в неї вірять, але не намагаються зрозуміти, що стоїть за нею. Через часте використання ШІ молодь втрачає когнітивні здібності, знижується здатність до запам’ятовування, погіршується увага, зникає потреба самостійно спілкуватися іноземними мовами і зрештою знижується інтелект. Люди перестають досліджувати себе, тому постійно взаємодіяти зі штучним інтелектом – дуже небезпечно», – підсумував Веслі Ласерда.

Рекрутерка компанії 3S Agency Софія Ворушко також зазначила, що вбачає певні ризики використання ШІ як кандидатами на посаду, так і роботодавцями. Перші – ретельно готуються до співбесід за допомогою програм штучного інтелекту і за його допомогою формують соціально бажані відповіді. Проте розумний код не здатен повноцінно зчитати невербальні сигнали, зрозуміти мотивацію людини, її реальний досвід і відповідність культурі конкретної компанії. Щодо роботодавців – то вони також допускають помилки, коли відсіють гарних кандидатів, спираючись на «допомогу» машинних алгоритмів. То ж, експертка з найму персоналу впевнена, що робота рекрутера та HR-спеціаліста залишиться за людиною й надалі.

«Сьогодні ринок дедалі менше оцінює працівника лише за хардскілами і дедалі більше – за софтскілами. Комунікація, життєстійкість, гнучкість, адаптивність, лідерство і вміння будувати відносини стають критично важливими, тому що саме їх найважче автоматизувати», – сказала Софія Ворушко.

Про те, що бізнесу перешочергово треба бути людиноцентричним, говорив Микола Гой, директор ТОВ «Формація». «До процесу спілкування з клієнтами не можна підходити шаблонно і користуватися готовими відповідями ШІ, бо хоч і є вірогідність попадання, можна припуститися багатьох помилок. До того ж, як можна машині доручити скласти бізнес- чи маркетингову стратегію? Це все – індивідуальні речі, які потребують ретельного аналізу і творчості. Саме за людськими командами – майбутнє. Якщо людині дати правильні ресурси, свободу, допомагати створювати можливості творчо діяти на будь-якому робочому місці, тоді компанії злітають на зовсім інший рівень. Щодо ШІ, то звісно ним можна користуватись, але треба дуже чітко розуміти його суть і для яких саме задач його доцільно використовувати – де він дійсно буде більш ефективним, ніж людина», – підкреслив Микола Гой.

Учасники зазначили, що Інститут психології і підприємництва готує професіоналів у сферах, де ШІ залишається помічником людини, – управління персоналом, комунікативний менеджмент і психологію. Це професії, в яких неможливо обійтися без живої присутності, емпатії та стратегічного мислення. Ці спеціальності найменше піддаються автоматизації, бо вони вимагають глибокого розуміння людей, вміння працювати з несвідомим, вирішувати конфлікти та будувати довіру – це те, що машина не може відтворити. В основі навчальних програм інституту закладені глибинні знання з онтопсихології, це наука, яка найбільш точно допомагає людині зрозуміти самого себе, бачити несвідомі прояви особистості, «чути» свою інтуїцію і відкидаючи раціональність, приймати точні рішення. Завдяки онтопсихологiчному пiдходу, який допомагає розвинути особистiсть, та поєднанню психології з актуальними знаннями від бізнес-практиків, студенти інституту всебiчно розвивають персональнi та професійні навички. Це допомагає стати управлінцем високого рівня та не бути залежним вiд технологiй. Такий рівень підготовки дозволяє студентам, починаючи з другого курсу, працювати в бізнес-проєктах за професійним фахом та досягати вагомих результатів. І ці знання стають основою для будь-якої керівної ролі, бізнесу чи експертної роботи з людьми.

Українська вища освіта і МВА-програми вже не можуть ігнорувати штучний інтелект, однак і не повинні робити його самоціллю. Йдеться не про боротьбу людини з машиною, а про новий розподіл ролей, за якого ШІ бере на себе рутинні, аналітичні та технічні функції, тоді як за людиною залишаються стратегія, етика, креативність, емпатія, управління командами та відповідальність за рішення. Саме ці якості, на думку учасників заходу, визначатимуть конкурентоспроможність фахівця в найближчі 5-10 років.

Про Інститут психології і підприємництва

Приватний вищий навчальний заклад «Інститут психології і підприємництва» (ІПП) засновано у 2017 році, розташований у смт Козин (Конча-Заспа) під Києвом. У ІПП можна отримати не тільки вищу освіту за напрямами: управління персоналом, психологія, комунікативний менеджмент, управління бізнесом, а й підвищити кваліфікацію та здобути бізнес-освіту на програмах pre-МВА та Еxecutive MBA. Серед переваг ІПП – можливість працевлаштування студентів, починаючи з другого семестру першого курсу до компаній-партнерів, де у них є можливість одразу застосовувати свої знання на практиці і, отримуючи диплом, мати кілька років реального трудового стажу у великому бізнесі. Завдяки цьому випускники здатні діяти ефективно та досягати результатів з перших днів роботи. Вартість навчання на бакалавраті становить 42 тис. грн на рік, а в коледжі – 28 тис. грн на рік. ІПП співпрацює з партнерами в країнах Балтії, а також в Польщі, ОАЕ та Бразилії, де студенти можуть проходити практику. https://ipp.edu.ua/