США та ЄС розглядають санкції проти Китаю через закупівлю російської нафти
Останнім часом у міжнародних ЗМІ активно обговорюється ймовірність запровадження санкцій проти Китаю з боку США та Європейського Союзу. Причиною стала підтримка КНР закупівлями російської нафти, що, за даними аналітиків, суттєво поповнює бюджет російської федерації, який використовується для ведення війни проти України.
Про це розповідає NewsWeek
Готовність Заходу до нових санкцій
Після тривалої невизначеності президент США Дональд Трамп демонструє готовність до введення обмежень щодо Китаю за співпрацю з росією в енергетичній сфері. Подібні настрої відзначаються і серед європейських лідерів. Вважається, що ефективне застосування санкцій може сприяти тиску на кремль, змушуючи російську владу до переговорів та перегляду своїх воєнних амбіцій щодо України.
У ЄС також розпочалися обговорення можливого впровадження так званих вторинних санкцій проти Китаю та інших країн, які продовжують закуповувати російські енергоресурси. Втім, цей процес знаходиться на початковій стадії, і для ухвалення рішень необхідна одностайність серед усіх 27 країн-членів ЄС, що є суттєвою перешкодою. Зокрема, Угорщина та Словаччина можуть виступити проти таких заходів.
«Китай послідовно виступає проти незаконних односторонніх санкцій», які не мають санкції Ради Безпеки ООН, і вважає виправданим «нормальне співробітництво між країнами».
Позиція Китаю щодо санкцій залишається незмінною: Пекін не визнає обмежень, які не були погоджені на рівні ООН, і відстоює право на економічну співпрацю з будь-якою державою.
Китай як ключовий економічний партнер росії
Починаючи з 2024 року роль Китаю у підтримці росії у війні проти України була визначена як «вирішальний чинник» у НАТО. За цей період Пекін імпортував російської нафти на понад 150 мільярдів доларів, що дозволило москві уникати фінансових втрат від західних санкцій. У липні 2025 року обсяг двосторонньої торгівлі між Китаєм і росією досяг річного максимуму — 19,14 мільярда доларів.
Попри міжнародний тиск, китайська влада не відмовляється від економічної співпраці з москвою. Китайські представники в ООН наголошують на збереженні «нормальних торговельних відносин» з обома сторонами конфлікту. Аналітики зауважують, що Пекін публічно декларує нейтралітет і підтримку мирного врегулювання, однак практична роль КНР у цьому процесі залишається невизначеною.
Водночас президент України Володимир Зеленський категорично відкидає можливість залучення Китаю до гарантій безпеки України, аргументуючи це небажанням Пекіна допомогти у зупиненні війни та економічною підтримкою росії, зокрема відкриттям ринку дронів для російської федерації.
Зміна зовнішньої політики Китаю щодо України
Історично Китай мав іншу позицію щодо України. У 1994 році, після підписання Будапештського меморандуму, Пекін запропонував Києву гарантії ядерної безпеки. Однак ці обіцянки не були втілені у конкретні кроки. Згодом, після початку повномасштабного вторгнення росії, Китай фактично підтримав москву, оголосивши про «партнерство без обмежень».
Сучасна політика Китаю, попри заяви про прагнення до багатополярності світу та рівних відносин між державами, на практиці демонструє матеріальну і політичну підтримку російської федерації, з якої Пекін отримує значні економічні вигоди.
