Стале припинення вогню між Україною та росією потребуватиме моніторингу третьої сторони
У аналізі Інституту дослідження війни від 13 квітня йдеться, що під час Великоднього режиму припинення вогню росія та Україна «висунули суперечливі звинувачення» щодо порушень режиму. Взаємні звинувачення та локальні сутички з перших годин паузи підкреслюють недовіру сторін до існуючих механізмів контролю.
Про це розповідає NewsWeek
Розбіжності у підрахунках порушень
Зокрема, у звіті зазначено, що Генеральний штаб України зафіксував 10 721 випадок порушення режиму тиші з боку російських сил за час дії домовленості. Водночас Міноборони росії оприлюднило власну оцінку — 6 558 нібито зафіксованих порушень українських підрозділів.
Окрім цього, представник окупаційної адміністрації в частині Херсонщини Володимир Сальдо заявив про удари по цивільній та житловій інфраструктурі в окупованих населених пунктах Стара Зубрівка та Залізний Порт 12 квітня. Такі взаємні звинувачення демонструють, що навіть під час формального перемир’я тривають локальні інциденти, які легко піддаються політичній інтерпретації.
Припинення вогню та ризики ескалації
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 12 квітня повідомив про страти чотирьох українських військовополонених на Харківщині та про напади на евакуаційну групу в Запорізькій області у період дії режиму припинення вогню.
Як підсумок, у звіті робиться висновок, що припинення вогню без чітких механізмів забезпечення, надійного незалежного моніторингу та процедур розв’язання спорів навряд чи витримає випробування практикою. Уранці 13 квітня Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що під час доби 12 квітня, коли діяв великодній режим тиші, на фронті зафіксували 107 бойових зіткнень; Міноборони росії натомість стверджує про понад 6,5 тисячі випадків порушення режиму тиші. Незалежно перевірити ці дані наразі неможливо.
«Будь-яке тривале припинення бойових дій вимагатиме від обох сторін встановлення чітких умов, впровадження систем моніторингу третіх сторін та відведення військ із лінії зіткнення, щоб зменшити ризик порушень та ескалації», – резюмують автори звіту.
У підсумку, для досягнення стабільного та тривалого перемир’я необхідне не лише формальне оголошення паузи в бойових діях, а й узгоджені умови, прозорі процедури моніторингу з участю третьої сторони та механізми реагування на інциденти, які зменшать ризик подальшої ескалації.
