Стало очевидним, що на політику Північної Кореї впливає підтримка Кремля – Олександр Левченко

Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):

14 жовтня ц.р. В.Путін вніс на розгляд Держдуми проєкт про ратифікацію договору про «всеосяжне стратегічне партнерство» між РФ та Північною Кореєю. У статті 4 цієї угоди зазначається: «Якщо одна із сторін зазнає збройного нападу з боку будь-якої держави або кількох держав і виявиться таким чином у стані війни, то інша сторона негайно надасть військову та іншу допомогу всіма наявними в її розпорядженні засобами відповідно до статті 51 Статуту ООН та відповідно до законодавства Російської Федерації та Корейської Народно-Демократичної Республіки». Нагадаємо, що ст.51 Статуту ООН говорить про право країни на самооборону. Але хай вас це не вводить в оману, коли цій статті дають трактовку диктатори. У перший день війни проти України, глава Кремля заявив, що він послав російські війська на українську територію користуючись ст. 51 Статуту ООН – з метою самооборони. Путін та лідер КНДР Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне партнерство під час візиту президента РФ до Північної Кореї 19 червня ц.р., коли російський лідер побував у Пхеньяні. Це був його перший візит в КНДР за 24 роки. Путін після підписання заявив, що договір передбачає надання допомоги за умови агресії проти одного з учасників. Кім Чен Ин пообіцяв повну підтримку війни Росії в Україні.
10 вересня ц.р. у посланні з нагоди 75-ї річниці заснування КНДР Путін заявив, що прагне побудувати міцніші зв’язки з КНДР на всіх фронтах. Ще минулого року розвідка Південної Кореї вказала, що КНДР відправила у РФ мільйон артилерійських снарядів для війни проти України. В березні ц.р. стало відомо, що КНДР відправила до РФ 7 тисяч контейнерів з боєприпасами та іншою військовою допомогою. У червні ц.р. агентство Bloomberg із посиланням на міністра оборони Південної Кореї писало, що Північна Корея відправила Москві 10 тисяч транспортних контейнерів, які можуть вмістити майже 5 мільйонів артилерійських снарядів.
Стало очевидним, що на політику Північної Кореї впливає підтримка Кремля. Пхеньян став більш зухвалим. Північна Корея прагне визнання себе як ядерної держави. Тому США ведуть перемовини для того, щоб уникнути цього. Це не подобається режиму Кіма. Пхеньян хоче жити за своїми правилами і дружба з Росією для країни дає таку можливість, адже колективний Захід не вживає жорсткі дії у відповідь на такі «дружні відносини». За спиною демократичного світу, його небезпечні вороги утворюють союз, який потім важко буде розбити. Свого часу така нерішуча політика уже привела до появи ядерної зброї у Північної Кореї. Зараз ми свідки як північнокорейські військові конкретно сприяють діям російської армії, допомагаючи росіянам застосовувати ту зброю, яку КНДР надавала Росії. При цьому північнокорейські військові переймають у росіян досвід ведення війни. Адже практично 70 років північнокорейська армія не брала безпосередню участь в бойових діях. Тому не виключено, що скоро КНДР використає цей досвід проти Південної Кореї чи Японії.
4 жовтня ц.р. стало відомо про загибель шістьох офіцерів із КНДР унаслідок ракетного удару Збройних сил України по полігону біля Донецька. Троє поранених північнокорейців відправлені на лікування до Москви. Всі вони з корейського підрозділу інженерних військ. Пхеньян направив військових для спостереження за використанням північнокорейських боєприпасів та балістичними ракетами, декотрі з яких були збиті на лінії вогню. Присутність технічних консультантів може бути ознакою того, що Пхеньян не лише надає артилерійські снаряди, але й досконаліше озброєння, таке як бронетехніка, ракети та реактивні системи залпового вогню, які потребують особистого контролю. У Кремлі традиційно заперечують участь солдатів КНДР у війні проти України.
Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що КНДР заплатить ціну, якщо надасть Росії зброю для війни проти України. Проте є відомості про постачання Північною Кореєю Росії балістичних ракет KN-23, KN-24, і “Хвасон-9”. Після пострілу вони здіймаються вгору і далі, розганяючись, б’ють по цілі майже вертикально. Швидкість таких ракет може у кілька разів перевищувати швидкість звуку (1236 км/год). Нині, в Україні їх можуть збивати лише західні системи ППО — “Patriot” та “SAMP/T”. Крім того, кілька тисяч північнокорейських піхотинців зараз проходять підготовку у РФ і можуть бути розгорнуті на передовій в Україні до кінця цього року. «Відправлення власних солдатів на допомогу російським військовим може принести режиму Кім Чен Ина цінну іноземну валюту і зміцнити взаємини з РФ», – зазначає The Washington Post. Інструктори з Північної Кореї контролюють роботу одного з військових полігонів російських окупантів на Донеччині поблизу селища Сартана. Там проводяться інтенсивні тренування зі ствольною артилерією.
«Ми бачимо, що нарощується союзництво між Росією й такими режимами, як у Північній Кореї. Це вже не просто про передачу зброї. Це фактично про передачу людей з Північної Кореї до військових сил окупанта. Очевидно, що в таких умовах наші відносини з партнерами потребують розвитку», – наголосив президент Володимир Зеленський. Він пояснив, що «коли Київ говорить про більшу далекобійність для України та більш рішуче постачання для ЗСУ – це не просто перелік військових засобів. Це про збільшення тиску на агресора, який буде для Росії сильнішим, ніж вона може витримати. І це про недопущення більшої війни. Справжній мир може бути досягнутий лише завдяки силі».
Таким чином, Північна Корея вже фактично включилась у війну проти України на боці РФ. Вона передає Росії не лише озброєння, зокрема балістичні ракети, артилерійські снаряди, міни, та інші боєприпаси, але й військовий персонал. Режим Кім Чен Ина стає прямою загрозою миру на Корейському півострові, а режим Путіна дестабілізує увесь європейський континент. Співпраця Москви і Пхеньяна є викликом не лише для України, але й для всього міжнародного ладу. Найкращою реакцією світу на «партнерство» двох диктаторів може бути лише тісніша консолідація в питанні військової допомоги Україні.