Стан та перспективи «Укрзалізниці»: фінансові виклики, пасажирські збитки і реформи
«Укрзалізниця» залишається ключовим елементом транспортної системи країни та основою української промисловості, однак компанія перебуває у скрутному становищі. Останнім часом національний перевізник опинився під подвійним тиском: з одного боку – постійні російські обстріли інфраструктури, з іншого – значний фінансовий дефіцит та зношення рухомого складу.
Про це розповідає NewsWeek
Фінансовий стан і пасажирські перевезення
Без додаткового фінансування УЗ не здатна повноцінно відновлювати пошкоджене майно, ремонтувати вагони та модернізувати локомотиви. Водночас ані бізнес, ані населення не готові до підвищення тарифів, а держава впроваджує приховані дотації через програму «УЗ-3000», що передбачає безкоштовний проїзд до 3000 км для пасажирів на малозавантажених напрямках у міжсезоння. Проте такі ініціативи викликають сумніви щодо їхньої ефективності та довгострокових переваг.
Збільшення обстрілів залізничних депо та рухомого складу посилило обговорення потреби у «рятівній операції» для компанії. Під час бюджетного процесу керівництво УЗ виступає за підвищення тарифів на окремі перевезення та просить про фінансову підтримку з бюджету.
За словами експерта з логістики Юрія Щукліна, ситуація у пасажирському і вантажному сегменті залишається складною. Пошкоджені підстанції, брак персоналу, дефіцит тягового складу та потреба в переорієнтації маршрутів — все це ускладнює роботу компанії. Водночас, попри всі труднощі, залізниця продовжує виконувати соціальну функцію, демонструючи навіть кращу точність руху, ніж деякі європейські компанії.
“Стан залізниці, на жаль, залишається складним – і в пасажирських, і у вантажних перевезеннях. Після російських ударів по інфраструктурі залізниця працює в умовах постійних обмежень: пошкоджені підстанції, дефіцит персоналу та тягового рухомого складу, значна частина маршрутів потребує переорієнтації”, – описує фахівець “діжку дьогтю”.
За даними першого півріччя 2025 року, «Укрзалізниця» перевезла понад 13,5 млн пасажирів — це трохи більше, ніж у 2024 році, і суттєво перевищує довоєнні показники. Однак прибутки від пасажирських перевезень залишаються від’ємними: збитки сягають понад 20 млрд гривень. Квитки, як і раніше, соціально регульовані, тому держава змушена компенсувати втрати УЗ через дотації та субсидії.
Розподіл дотацій та перспективи реформ
Ірина Коссе, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, наголошує: під час війни компанія перестала публікувати звітність, що ускладнює оцінку її реального фінансового стану. Водночас попит на міжнародні перевезення б’є рекорди, а внутрішні приміські — поступово скорочуються через загальне зменшення населення і зношеність інфраструктури.
У 2025 році УЗ прогнозує понад 22 млрд гривень збитків від пасажирських перевезень, а прибутки вантажного сегменту вже не покривають ці втрати. Компенсацію планують здійснювати за рахунок бюджетних програм і підвищення тарифів у вантажному секторі. Програма «УЗ-3000» покликана підтримати компанію через надання безкоштовних кілометрів для пасажирів, проте всі витрати фактично нестиме держава.
Згідно з бюджетом, у 2025 році на компенсацію пасажирських перевезень передбачено близько 16 млрд гривень, тоді як у 2024 році ця сума становила 13 млрд гривень. Однак, за оцінками експертів, зміни у структурі дотацій більшою мірою спрямовані на підтримку самої УЗ, ніж на адресну допомогу пасажирам.
Керівництво компанії планує компенсувати втрати від програми за допомогою динамічного ціноутворення у преміум-сегменті та підвищення цін на окремі категорії квитків. Програма не стосуватиметься вагонів 1-го класу, СВ та міжнародних поїздів — лише найдешевших місць. Проте експерти сумніваються у її ефективності без чітких критеріїв отримання пільг і прозорих механізмів адресної підтримки.
Вантажні перевезення та стан рухомого складу
Ситуація у вантажному сегменті не менш складна. За перші 10 місяців 2025 року перевезено лише 23,5 млн тонн зернових — на 30% менше, ніж торік. Однак вартість перевезення зросла на 15–20 доларів за тонну через монопольне становище УЗ та неефективність управління.
Обсяги вантажних перевезень з 2021 року скоротилися з 315 до очікуваних 160 млн тонн у 2025-му. Компанія прогнозує навіть збитки у цьому сегменті на 2026 рік, що пов’язано зі зменшенням перевезень будматеріалів, зерна та іншої продукції через руйнування інфраструктури і зміни в логістиці. Попри зростання експортних перевезень у 2024 році (на 51% до попереднього року), прибуток у 2025-му суттєво скоротиться.
Водночас стан рухомого складу є критичним. Зношеність пасажирських вагонів перевищує 89%, а локомотивів — 96%. Хоча у 2024-2025 роках в експлуатацію вводять нові вагони, цього недостатньо для повноцінної модернізації. Дефіцит зерновозів та інших вагонів на окремих напрямках залишається актуальним. Експерти підкреслюють, що компанія тримається переважно на самовідданості залізничників, а не на сучасних технологіях чи оновленій техніці.
Проблеми «Укрзалізниці» криються не лише у фінансах чи матеріально-технічній базі, а й у відсутності системної реформи. Без чіткої розмежованості комерційної та соціальної функцій, автоматизації планування та цифрової звітності компанія ризикує втратити ефективність у обох напрямках. Експерти наголошують: косметичні зміни та політичний піар не можуть вирішити глибокі структурні проблеми, а програми на кшталт «УЗ-3000» лише тимчасово пом’якшують наслідки кризи.
