Сибіга: експерти ЮНЕСКО приїдуть до Львова оцінити наслідки удару росії
Україна очікує на реакцію ЮНЕСКО після ураження історичного центру Львова під час авіаудару, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в ефірі телемарафону 24 березня. За його словами, найближчим часом до країни прибудуть фахівці організації для огляду та оцінки збитків, завданих під час атаки.
Про це розповідає NewsWeek
«Одразу вам підтверджу, що найближчим часом до України прибудуть експерти для оцінки завданої шкоди російськими терористами», – сказав він.
Що відомо про удар і його наслідки
За повідомленнями місцевої влади, 24 березня по центру Львова влучив ударний безпілотник, запущений російськими військами. Щонайменше 22 людини опинилися в лікарнях, число постраждалих продовжує зростати. Офіційно ЮНЕСКО ще не оголосила про публічний візит своїх експертів, однак у Києві наполягають на швидкій та жорсткій реакції міжнародної спільноти.
Голова обласної військової адміністрації Максим Козицький повідомив про пошкодження памʼятки архітектури національного значення — ансамблю Бернардинського монастиря в центрі Львова. Це підтверджує, що атака зачепила не лише житлові та інфраструктурні об’єкти, але й об’єкти культурної спадщини.
Масштаб атак і кваліфікація дій
Російські військові систематично завдають ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі з використанням ударних БпЛА, ракет, керованих авіабомб і реактивних систем залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі операції як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері.
Зокрема йдеться про обстріли життєво важливих систем і закладів охорони здоров’я з метою позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя.
Юридичні експерти і правозахисники також звертають увагу на елементи, які можуть відповідати визначенню геноциду, зокрема через систематичні дії, спрямовані на знищення національної ідентичності та життя громадян України.
Серед наведених прикладів, що розглядаються як ознаки геноцидних дій, експерти називають:
- заяви представників російської влади про нібито «неіснування» українського народу та заклики до його знищення;
- публічні заклики до ліквідації українців як спільноти;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей необхідних умов для життя;
- переслідування й знищення громадян з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винащення інтелігенції — учителів, митців та носіїв української культури;
- зміни системи навчання й виховання в освітніх закладах на окупованих територіях, спрямовані на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і цілеспрямоване викрадення артефактів, що свідчать про історичну спадщину українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає обов’язок країн-учасниць запобігати актам геноциду і карати за них у воєнний та мирний час. На сьогодні сторонами конвенції є 149 держав.
Згідно з конвенцією, геноцид включає дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. До конкретних ознак геноциду відносять убивство членів групи, заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення для групи життєвих умов, розрахованих на її фізичне знищення, заходи з перешкоджання народжуванню та насильницьке переміщення дітей до іншої групи.
Керівництво росії заперечує, що її армія наносить цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі та населенню України, проте численні атаки на лікарні, школи, дитячі заклади, енергетичні та водопостачальні об’єкти свідчать про системний характер таких ударів.
