Трамп обирає між ударами по Ірану та продовженням переговорів
Президент США Дональд Трамп стоїть перед вибором між застосуванням силового тиску на Іран та продовженням дипломатичних переговорів, щоб уникнути ескалації у регіоні. Офіційні представники та посередники одночасно намагаються виграти час і знизити ризик ударів, які можуть серйозно вплинути на цивільну інфраструктуру.
Про це розповідає NewsWeek
“Якщо президент побачить, що угода назріває, він, ймовірно, почекає. Але тільки він і тільки він приймає це рішення”, — розповів співрозмовник видання.
Останні заяви американського лідера містили прямі погрози щодо знищення мостів та електростанцій в Ірані, що підкреслює готовність розглянути варіант силового втручання. Така операція, на думку експертів, могла б спричинити масштабні руйнування та загострити ситуацію у Перській затоці.
Дипломатичні зусилля посередників
Посередники з Пакистану, Єгипту та Туреччини активно працюють над тим, щоб або домовитися про компроміс, або відсунути кінцевий термін прийняття рішення. Переговори з Тегераном зосереджені на корекції існуючої 10-пунктної відповіді Ірану на мирні пропозиції; представники посередників наголошують, що ухвалення рішень в Ірані відбувається повільно, і цьому процесу може знадобитися додатковий час.
Розбіжності всередині американського оточення
У Білому домі спостерігається розходження позицій: з одного боку — рішуча тональність президента, що іноді перевищує жорсткість окремих членів адміністрації; з іншого — команда переговорників, до якої входять Джей Ді Венс, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, яка наполягає на спробах домовитися дипломатичним шляхом. Президент власноруч обговорював можливість ударів по інфраструктурних об’єктах, іноді називаючи таку операцію «Днем інфраструктури».
При цьому низка регіональних та міжнародних союзників, зокрема керівництво Ізраїлю, Саудівської Аравії та ОАЕ, а також окремі партнери у США, вимагають відстоювання жорстких умов від Ірану. Серед ключових вимог — відкриття Ормузької протоки для проходження суден і відмова від виробництва високозбагаченого урану.
Водночас у Вашингтоні не відкидають і переговорного сценарію: американські посадовці назвали іранську відповідь «максималістською», але не відмовилися розглядати її як базу для подальших переговорів за умови змін у позиції Тегерана.
З огляду на наявні оцінки, план спільної американсько-ізраїльської кампанії проти енергетичних об’єктів Ірану вже підготовлений і може бути реалізований у разі ухвалення відповідного політичного рішення. Поки що вирішальним фактором залишається воля президента, який, за словами його оточення, може змінити курс, якщо побачить реальні ознаки прогресу в перемовинах.
