Трамп ризикує ударом по Ірану, роблячи ставку на знищення ядерної програми
Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення завдати потужного авіаудару по ключових об’єктах іранської ядерної інфраструктури, зробивши ставку на те, що цей крок ліквідує здатність Тегерана відновити розробку ядерної зброї. Це рішення, яке свідомо уникали чотири попередні президенти США, стало найбільш ризикованим у його другому терміні.
Про це розповідає NewsWeek
Удар по Фордо та стратегія Трампа
Близько 2:30 ночі за іранським часом американські бомбардувальники B-2 здійснили рейд на глибоко захований центр збагачення у Фордо, який до цього вважався недосяжним для ізраїльських військ. Саме тут Іран виробляв основну частину палива, придатного для створення ядерної зброї, що викликало найбільше занепокоєння у США та їхніх союзників. Вибір цієї цілі був зумовлений прагненням знищити ядро іранської програми та унеможливити її швидке відновлення.
Трамп розраховує, що Сполучені Штати зможуть відбити потенційну відповідь Ірану, оперуючи понад 40 тисячами американських військових на базах у регіоні. Водночас він сподівається, що Тегеран не зможе вдатися до звичних методів асиметричної відповіді — тероризму, захоплення заручників чи кібератак.
«Вони прямо сказали, що це не оголошення війни», — заявив у суботу ввечері один високопоставлений європейський дипломат після розмови з представником адміністрації.
Реакція Ірану та світового співтовариства
Іран раніше попереджав, що у випадку нападу вийде з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та переведе програму в підпілля. Американська адміністрація стверджує, що діяла превентивно, аби знищити загрозу, а не змінити режим. Однак неясно, чи сприйме це так іранське керівництво.
Після восьми днів ізраїльських ударів по іранських військових і наукових об’єктах Трамп оголосив про готовність до ще масштабніших дій, якщо Тегеран не погодиться на його умови. У зверненні з Білого дому він підкреслив, що Сполучені Штати мають додаткові цілі для ударів, а майбутні атаки можуть бути ще рішучішими.
Останні події значно послабили позиції Ірану у регіоні: після терактів 7 жовтня 2023 року і жорсткої відповіді Ізраїлю Тегеран втратив свої основні проксі, а його союзники — сирійський режим Башара Асада та росія з Китаєм — відсторонились. Ядерна програма залишалася останнім символом опору Заходу та гарантією стабільності для іранської влади.
Критики Трампа в Конгресі, зокрема сенатор Марк Ворнер, наголошують, що рішення було ухвалено без консультацій із законодавцями та суперечить оцінкам розвідки, яка не фіксувала прийняття Тегераном рішення про створення ядерної зброї.
У разі якщо Іран не зможе відповісти або відмовиться від ядерних амбіцій, Трамп може заявити, що лише він наважився діяти рішуче. Однак існує ймовірність, що Іран перейде до прихованої діяльності, як це раніше зробила Північна Корея, яка нині має понад 60 ядерних боєголовок. Такий сценарій може стати єдиним способом захисту для Тегерана від подальших атак.
