Тиск на Росію має бути постійним і комплексним задля системного її ослаблення – це в інтересах цивілізованого світу – Олександр Левченко
Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):
Штурм Авдіївки стає черговою братською могилою для російських солдатів. 10 жовтня 2023 року Збройні сили РФ розпочали масштабний наступ у районі цього міста на Донбасі. За два тижні штурму прогресу абсолютно не досягнуто, а ось втрати під Авдіївкою лише за перший тиждень склали кілька тисяч людей. Через непрофесіоналізм російського військового керівництва ЗСУ щодня знищує сотні російських солдатів, а важку техніку цілими колонами. Українські телеграм-канали та ЗМІ щодня публікують кадри знищення живої сили та колон російських танків, бронетранспортерів та бронемашин під Авдіївкою. Російські ЗМІ цей розгром ретельно приховують. Лише за період з 9 по 15 жовтня РФ втратила під Авдіївкою близько 3000 живої сили та близько 300 танків та бронетехніки. Російське командування сподівалося швидко оточити Авдіївку, однак прорахувалося, адже це одна з найбільш укріплених ділянок фронту. Наступ під Авдіївкою провалено: втрати ворога у живій силі та військовій техніці величезні – досягли рівня Вугледара, Бахмута та переправи під Білогорівкою. Путін покладав великі надії на успіх під Авдіївкою, адже хотів скористатися плодами перемоги для посилення позицій на переговорах із КНР і КНДР. Перемога під Авдіївкою також потрібна Путіну в рамках його наступної передвиборчої кампанії, адже вибори мають відбутися навесні 2024 року. Почавши штурм Авдіївки, Міноборони та Генштаб РФ керувалися не тактичними, а політичними міркуваннями, намагаючись показати Володимиру Путіну бодай якийсь успіх на фронті. Росія не змогла також досягти результату у наступах під Куп’янськом, Лиманом, а також не може зупинити український контрнаступ у Приазов’ї та під Бахмутом. Авдіївка стане новим Артемівським, де загинули тисячі росіян, безглуздо борючись за повністю зруйноване місто.
21 жовтня росіяни атакували ракетами С-300 термінал “Нової пошти” у містечку Коротич у Харківській області з території Бєлгородської області, в результаті чого загинуло 6 осіб, а 16 отримали різного рівня поранення. Приміщення підприємства повністю знищене, уражені вантажні автомобілі. Термінал “Нової пошти” – це цивільний, а не військовий об’єкт. Удар по ньому є черговим воєнним злочином РФ. Російська пропаганда намагається всіляко демонізувати “Нову пошту”, хоча до кінця не зрозуміло чому. Атака на термінал не була випадковістю. Росія не припиняє обстрілювати Україну, використовуючи крилаті та балістичні ракети різних типів, а також ударні бойові дрони. Відповідно, глибокоешелонована система ППО в кожному великому українському місті є запорукою порятунку життів цивільних українців. Незабаром ЄС буде розглядати черговий, 12-й пакет санкцій проти РФ – він має також стати відповіддю на злочини держави-терориста в Україні. Зокрема, мають бути запроваджені обмеження на імпорт діамантів з РФ, який приносить Москві 4 млрд євро щорічно, що допомагає фінансувати війну. ЄС повинен також заборонити укладення нових угод з “Росатомом”. Крім того, необхідно припинити купувати російський уран, зріджений газ і сталь, заблокувати ІТ-послуги для російських фірм і припинити експорт лазерних технологій. Необхідно також продовжити опрацювання ефективних механізмів запобігання обходу санкцій. Новий санкційний пакет має обмежити спроможність Росії імпортувати комплектуючі для ракет і ударних дронів через треті країни. Тиск на Росію має бути постійним і комплексним задля системного її ослаблення – це в інтересах цивілізованого світу. Допомога Україні має тривати: ЗСУ невпинно нищать резерви російської армії, руйнуючи її наступальний потенціал. Всі воєнні злочини РФ документуються та розслідуються. Винні не уникнуть кримінальної відповідальності або розплати Сил оборони України.
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт, яким обмежила діяльність керованих РФ релігійних організацій. Росія активно втручається в церковне життя України, маскуючи свою антиукраїнську діяльність під релігійні обряди. Російська православна церква (РПЦ) та її керівництво є антиукраїнськими силами, що ширять російську пропаганду, виправдовують путінську агресію та благословляють на війну з Україною. Зв’язок українських релігійних організацій з РПЦ є аморальним та небезпечним, особливо в умовах повномасштабної російської агресії. Ухвалений парламентом у першому читанні законопроєкт встановлює демократичну правову процедуру обмеження діяльності церков, керованих з Росії. Процедура передбачає надання на початку висновку від Державної служби з етнополітики та свободи совісті. Остаточне рішення про заборону прийматиме суд. Таким чином, Україна дає шанс релігійній організації виправити ситуацію. Українське суспільство підтримує обмеження діяльності церковних організацій, пов’язаних з РПЦ. Місцеві ради масово розривають договори на оренду землі з громадами таких організацій. Деякі з них вже почали переходити під юрисдикцію Православної церкви України.
