Угорщина знову уникає підтримки декларації ЄС щодо України на жовтневому саміті
На саміті Європейського Союзу, що відбудеться 23-24 жовтня, знову очікується відсутність формальної підтримки України з боку Угорщини. Про це свідчить попередній варіант висновків саміту, у якому розділ, присвячений Україні, виділено окремо. Згідно з інформацією від кількох дипломатів, які знайомі з підготовкою заходу, Угорщина не має наміру схвалити цю частину декларації.
Про це розповідає NewsWeek
Позиція Угорщини та зміни у висновках саміту
В останній редакції декларації лідери ЄС закликають росію «погодитися на повне, безумовне й негайне припинення вогню», наголошуючи, що Україна зробила відповідну заяву ще у березні 2025 року. Також нагадуються принципи ЄС щодо майбутніх мирних переговорів, серед яких — обов’язкова участь України у процесі, залучення Європи у питання безпеки на своїй території, а також припинення вогню як складова всеосяжного мирного врегулювання.
Особливу увагу у висновках саміту приділено необхідності надання Україні надійних безпекових гарантій та зміцненню її позицій як до, так і під час та після можливих переговорів. Такі формулювання відображають очікування можливої активізації дипломатичних зусиль для завершення війни. Зазначалося, що у 2025 році планувалася зустріч президента США Дональда Трампа з володимиром путіним у Будапешті, однак саміт було перенесено через невизначеність результатів.
Висновки саміту в цій частині відредаговані на тлі можливої активізації дипломатичного процесу, спрямованого на завершення війни. Президент США Дональд Трамп планував знову зустрітися з Володимиром Путіним у Будапешті, та саміт відклали через непевність у результаті.
Фінансова підтримка та санкції ЄС
У документі зберігається згадка про плани ЄС «надавати Україні регулярну та передбачувану фінансову підтримку в довгостроковій перспективі разом з однодумцями-партнерами та союзниками». Водночас Угорщина виступає проти виділення Україні репараційної позики за рахунок заморожених російських активів. Її згода для цього не є обов’язковою, однак це посилює навантаження на інші країни, зокрема Бельгію, де зберігається більшість активів.
Лідери ЄС мають намір закликати Єврокомісію розробити пропозиції щодо поступового використання залишків коштів, пов’язаних із заблокованими російськими активами, відповідно до законодавства ЄС та міжнародного права. Використання цих активів має супроводжуватися солідарною відповідальністю та розподілом ризиків між країнами-членами.
Крім того, Євросоюз просунувся у переговорах щодо 19-го пакету санкцій проти росії, які раніше блокувала Словаччина. Остання версія декларації саміту містить формулювання, що Єврорада «вітає схвалення 19-го пакету санкцій», хоча це твердження поки що є дискусійним. У попередніх версіях розглядалася лише можливість закликати до схвалення санкцій, однак зараз такий заклик зник із тексту.
Від березня 2025 року Угорщина послідовно не підтримує розділ саміту ЄС щодо України, де засуджується агресія російської федерації та містяться заклики до серйозних переговорів з боку москви. Прем’єр-міністр Віктор Орбан неодноразово пояснював цю позицію «іншим стратегічним підходом» до війни в Україні.
Так, 6 березня 2025 року Орбан заблокував розділ декларації про Україну, вказавши на неприйнятність формулювань щодо «підтримки незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України» та концепції «мир через силу».
Зазначається, що 23 жовтня Віктор Орбан відсутній на початку саміту, коли планується обговорення українського питання за участі Володимира Зеленського.
