Україна вимагає свободи у використанні $163 млрд із заморожених активів рф
Україна послідовно наполягає на отриманні повної свободи у розпорядженні кредитом обсягом $163 млрд, який планується сформувати за рахунок заморожених державних активів російської федерації в Європі. Київ прагне мати можливість самостійно визначати пріоритети витрат, включаючи закупівлю озброєння не лише європейського виробництва, відновлення інфраструктури після атак рф і виплату компенсацій постраждалим громадянам.
Про це розповідає NewsWeek
Україна хоче автономії у використанні коштів
На найближчому саміті Європейського Союзу, участь у якому візьме президент Володимир Зеленський, планується обговорення умов надання так званого «репараційного кредиту». Деякі країни ЄС виступають за те, щоб основна частина коштів була спрямована на закупівлю європейської зброї, що дозволило б підтримати власний оборонний сектор.
Однак головна юридична радниця Офісу президента Ірина Мудра підкреслила, що Україна виступає проти таких обмежень. Вона наголосила на важливості забезпечення справедливого підходу до розподілу коштів:
«Будь-яка умовність підриває принцип справедливості. Саме жертва, а не донори чи партнери, має визначати, як задовольнити найнагальніші потреби у сфері оборони, відновлення та компенсацій», — наголосила Мудра.
За її словами, системи протиповітряної оборони Patriot зі США відіграють вирішальну роль у захисті міст від російських ракет, тому Україна повинна мати можливість купувати озброєння і за межами Європейського Союзу, якщо європейські виробники не зможуть задовольнити всі нагальні потреби. Окрім військових закупівель, Київ також наполягає на спрямуванні частини кредиту на термінове відновлення енергетичної інфраструктури та виплату компенсацій постраждалим від обстрілів рф.
Варіанти розподілу кредиту та позиція ЄС
За інформацією, яку розглядає Європейська комісія, можливий компроміс передбачає, що більша частина кредиту буде витрачена на закупівлю української та європейської зброї, а менша — на бюджетну підтримку, зокрема із можливістю закупівель озброєння за межами ЄС.
У вересні країни Європейського Союзу підтримали ідею використання заморожених російських активів для формування кредиту на 140 млрд євро (еквівалент $163 млрд). Очікується, що лідери ЄС на саміті дадуть згоду на подальшу розробку юридичного механізму реалізації цієї ініціативи.
У свою чергу, москва заявила, що розцінює подібні кроки як «незаконне захоплення російської власності» й пригрозила відповідними заходами у відповідь.
Ірина Мудра підкреслила, що Україна прагне, аби кредитна програма почала діяти до кінця 2025 року. Це дозволить уникнути фінансового дефіциту у 2026 році, коли в українському бюджеті може виникнути нестача близько $18 млрд.
«Ми хочемо переконати союзників, що кредит ЄС із репараційних коштів має бути дієвим до кінця 2025 року, щоб уникнути фінансової прогалини та гарантувати стабільну військову й макрофінансову підтримку», — сказала вона.
