Вісім країн закликали ЄС заборонити в’їзд колишнім російським бійцям
Лідери восьми європейських держав звернулися до керівництва Європейського союзу з вимогою обмежити в’їзд до шенгенської зони для громадян росії, які брали участь у бойових діях, повідомив президент Литви Ґітанас Науседа 13 березня.
Про це розповідає NewsWeek
«Ми вважаємо, що одним із найсерйозніших та найбільш постійних ризиків є потенційне переміщення колишніх та чинних російських комбатантів до Шенгенської зони. Будь-який в’їзд таких осіб може мати серйозні наслідки для безпеки всіх держав-членів ЄС», – вважає Науседа.
Звернення лідерів і деталі ініціативи
За інформацією від представників країн, до листа до президента Європейської ради Антоніу Кошти та голови Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн долучилися керівники Латвії, Естонії, Польщі, Фінляндії, Німеччини, Румунії та Швеції. Вони наголошують на ризиках переміщення колишніх і чинних бійців з території росії до країн Шенгену та закликають до скоординованих заходів із метою зниження загроз безпеці.
Президент Литви також закликав до термінових, рішучих і скоординованих дій для запобігання «негативним наслідкам» потенційного в’їзду таких осіб.
Окремо наголошується, що Естонія вже пішла далі: 5 березня країна запровадила довічну заборону на в’їзд для приблизно 1500 російських військових, які брали участь у війні проти України, і закликала ЄС приєднатися до цієї практики.
Естонський уряд просуває ініціативу про загальну заборону в’їзду до Шенгенської зони для військовослужбовців та бойовиків з росії, які були залучені до бойових дій. Ідею виклали у дискусійному документі, який наприкінці січня розіслали столицям країн ЄС; питання також коротко обговорювалося під час зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі 29 січня.
Оцінки масштабу загрози та реакція Києва
За даними естонської сторони, від початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року близько 1,5 мільйона громадян росії брали участь у бойових діях — як у лавах регулярних збройних сил, так і в підконтрольних формуваннях, зокрема групі «Вагнера». Орієнтовно 640 тисяч осіб досі безпосередньо залучені до бойових операцій; отже майже мільйон колишніх бійців потенційно можуть опинитися під обмеженнями з боку ЄС.
В Україні ініціатива отримала підтримку. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга зазначив, що така заборона сприятиме довгостроковій національній безпеці європейських країн і захисту їхніх громадян від «російських бандитів», а також встановила б певну ціну за участь у вторгненні в Україну.
Запропоновані обмеження і конкретні механізми їхньої реалізації вимагають узгодження на рівні ЄС, оскільки йдеться про координацію візової політики, прикордонного контролю та інформаційного обміну між державами-членами з метою виявлення осіб, які можуть становити загрозу безпеці.
