АктуальноНовиниСуспільство

Як іноземці долають мовний бар’єр і популяризують українську мову у Львові

Як іноземці долають мовний бар’єр і популяризують українську мову у Львові

Троє іноземців — француз Ніколя Амбер, нідерландець Дан Одінот та швейцарець Ніко — об’єднані любов’ю до України та її мови. Незважаючи на відсутність українського коріння, всі вони почали опановувати українську після початку повномасштабного вторгнення росії на знак підтримки українців. Сьогодні іноземці мешкають у Львові та активно популяризують українську мову й культуру через соціальні мережі.

Про це розповідає NewsWeek

Мотиви та шлях до вивчення української мови

Ніколя Амбер, уродженець Провансу, називає себе «українськомовним французом» і підкреслює, що вивчення української стало для нього способом підтримати народ, який потерпає від війни. У травні 2022 року, живучи в Парижі та працюючи вчителем французької, він допомагав українським біженцям як волонтер та перекладав для них базові фрази. Листування й спілкування з українцями сприяли його мовній практиці.

Соромно говорити російською з українцями, знаючи, що відбувається в країні, звідки вони виїхали

Ще до війни Ніколя вивчав російську у французькому університеті, але під час написання дисертації про історію України та з початком воєнних дій вирішив повністю перейти на українську. Він наголошує, що мова — це не лише засіб спілкування, а й важливий елемент ідентичності та опору культурному вторгненню, а між українською та російською мовами існують принципові відмінності у змісті й світогляді.

Дан Одінот із Нідерландів також почав вивчати українську у 2022 році, коли приїздив до Львова як волонтер. У своїй країні він не знайшов курсів саме української, тож почав займатися самостійно зі старою граматикою, поступово розширюючи словниковий запас через спілкування з українськими біженцями. Практика в мовному середовищі стала для нього ключовою у подоланні складних для нього відмінків та вимови.

Намагався розібратись із відмінками, але це вимагає щоденної праці, як тренувати м’язи

Погляд на мовну ситуацію в Україні очима іноземців

Усі троє іноземців переконані, що для справжнього опанування мови потрібно зануритися у неї та культуру народу. Вони свідомо спілкуються українською, вважаючи це проявом поваги та солідарності.

Ніколя та Дан уже вільно розмовляють, читають і пишуть українською, хоча визнають, що не всі звуки даються легко. Зокрема, вимова «г» та розрізнення схожих слів потребували тривалих тренувань. Дан, як носій нідерландської, зазначає, що українська має особливі звуки, які складно відтворити, але практика та спілкування допомагають долати мовний бар’єр.

Занурення у мовне середовище, перегляд українських фільмів, читання літератури, а також слухання музики допомагають іноземцям мислити українською. Ніколя навіть читає Біблію українською та молиться цією мовою, що, за його словами, формує нове сприйняття реальності.

Є момент, коли ти сильно занурений у мовне середовище і стаєш українцем серед українців, мислиш українською

Обидва іноземці дивуються, що значна частина українців продовжує спілкуватися російською, навіть попри повномасштабну війну. Вони наголошують, що мова — це ідентифікатор народу, а для іноземців неочевидно, чому українці не використовують рідну мову, коли країна-агресор говорить російською. Ніколя, наприклад, у Франції принципово не відповідає «московською» навіть українцям-біженцям.

За його словами, для іноземця опанування української потребує великих зусиль, але це можливо й улюблено. Водночас більшість українців можуть легко говорити державною мовою, якщо захочуть.

Показово, що дослідження свідчать: 66% столичних школярів спілкуються російською під час уроків, а 82% — на перервах. Близько чверті вчителів також користуються російською у навчальному процесі, що зростає до 40% у позаурочний час. Ці дані підтверджують наявність мовних викликів у суспільстві.

Мовна омбудсменка Олена Івановська вважає, що законодавчі зміни та контроль за мовним середовищем у школах можуть посилити позиції української мови. Паралельно з цим петиція щодо заборони російськомовних версій сайтів вже набрала необхідних 25 тисяч голосів для розгляду урядом, а кількість скарг громадян на порушення мовного законодавства у 2025 році зросла на 27% порівняно з минулим роком.

Ніколя Амбер веде блог, де ділиться досвідом вивчення української та розповідає про особливості мови, а також закликає українців берегти свою мову як одну зі складових національного спротиву.

Поділитись: