Як рішення президента Польщі вплине на українських біженців: соціальна підтримка, медична допомога та перспективи статусу
Статус та права українських біженців у Польщі можуть суттєво змінитися внаслідок нових законодавчих ініціатив, які наразі очікують на підпис президента Кароля Навроцького. Експерти та представники громадських організацій, які допомагають переселенцям, попереджають про серйозні ризики для українців, що перебувають у країні під тимчасовим захистом.
Про це розповідає NewsWeek
Головні зміни у соціальній підтримці: програма «800+»
Одна з ключових змін стосується програми матеріальної допомоги «Родина 800+». Відтепер батьки або опікуни дітей до 18 років, які хочуть отримувати щомісячну виплату в розмірі 800 злотих, повинні відповідати новим критеріям. Окрім Pesel UKR, обов’язковою умовою є працевлаштування чи офіційна економічна активність та заробіток не менше 50% мінімальної зарплати Польщі — у 2025 році це 2 333 злотих. Лише сім’ї, чиї діти навчаються в польських закладах освіти очно, можуть розраховувати на продовження виплат.
Водночас програма передбачає підтримку для людей з інвалідністю, незалежно від їхньої економічної активності, якщо статус інвалідності підтверджений у Польщі. Однак експерти зауважують, що нові правила можуть залишити без допомоги значну частину студентів-іноземців та тих, хто працює за короткостроковими чи проєктними контрактами, оскільки вони не завжди мають гарантований стабільний дохід або статус економічно активних осіб.
«Створилася ситуація, коли український біженець став потенційно невигідним для роботодавця, бо його статус може змінитися щомісяця», – розповідає голова правління фундації «Україна» у Вроцлаві Артем Зозуля.
Також виникають проблеми для роботодавців, які через невизначеність статусу працівників неохоче укладають довгострокові контракти з українцями.
Доступ до медицини та зміни у сфері охорони здоров’я
Медичні послуги відтепер будуть доступні лише окремим категоріям біженців. Безперешкодно отримати лікування зможуть неповнолітні українці з Pesel UKR та ті, хто має страхування, наприклад через офіційну роботу. Решта, зокрема пенсіонери, багатодітні матері та безробітні, опиняються під загрозою втрати доступу до рутинних медичних послуг, медичної реабілітації, стоматології та медикаментозного лікування.
У разі екстрених ситуацій, як зазначають експерти, медична допомога надаватиметься незалежно від документів, однак питання оплати вирішуватиметься вже після лікування. Це особливо актуально для тих, хто не має страховки — вони можуть отримати значні рахунки за надані послуги. Залишається невизначеним і питання компенсації за лікарські засоби, що є критично важливим для пенсіонерів.
Тривалість тимчасового захисту та можливі сценарії розвитку подій
Новий законопроєкт передбачає продовження легального перебування українських воєнних мігрантів у Польщі до 4 березня 2026 року, хоча Європейська рада надала країнам-членам ЄС спільні рамки до 2027 року. Польський уряд пояснює вибір коротшого терміну технічними моментами та намірами поступово згорнути дію спецзакону.
Президент має 21 день для підписання закону. Якщо документ не буде підписано, українці, що перебувають у Польщі, формально залишаться під захистом директиви ЄС, але можуть виникнути труднощі з підтвердженням статусу біженця. Для цього їм знадобиться спеціальна довідка від Управління у справах іноземців, яку наразі можна отримати лише у Варшаві. Це створює ризики для близько мільйона осіб по всій країні.
Через правову невизначеність у вересні 2025 року багато роботодавців пропонують лише короткострокові контракти або утримуються від найму українців, оскільки не впевнені у стабільності їхнього статусу.
Зміни у розміщенні та чисельність українців у Польщі
З 1 листопада центри колективного розміщення будуть надавати притулок лише вразливим категоріям біженців: пенсіонерам, вагітним жінкам, людям з інвалідністю та дітям. За даними посла України Василя Боднара, в Польщі нині перебуває понад два мільйони українців — приблизно мільйон трудових мігрантів та ще близько мільйона біженців.
Експерти наголошують, що політична невизначеність між президентом і урядом, а також відсутність чіткої комунікації щодо майбутніх змін, негативно впливають не лише на українських біженців, а й на польську економіку та ринок праці. Уряд заявляє про наявність альтернативних планів у разі вето президента, однак подробиці наразі не розголошуються.
