Як удари по НПЗ росії впливають на її енергетику та хід війни проти України

Українські далекобійні атаки спричиняють відчутні втрати для нафтопереробної галузі росії, і ця тенденція, за оцінками експертів, лише посилюється.

Про це розповідає NewsWeek

«10% – це не приголомшлива цифра, – каже Тетяна Мітрова з Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету, – але, все ж таки, це щось, що починає відчуватися через внутрішню паливну кризу в Росії, скорочення експорту нафтопродуктів і загальну напруженість у російському нафтовому секторі».

За даними галузевих аналітиків і Служби безпеки України, з початку активної кампанії українських ударів росія втратила не менше 10% своїх нафтопереробних потужностей, а станом на жовтень 2025 року цей показник зріс до 37%. Київ демонструє наміри нарощувати інтенсивність атак, посилюючи тиск на критичну для економіки рф галузь.

Системність українських ударів і технологічний прорив

Перші повідомлення про удари по об’єктах нафтогазової інфраструктури росії з’явилися ще у 2022 році. У 2023-му атаки стали регулярними, а з серпня 2024 року переросли у системну кампанію. Україна застосовує новітні далекобійні безпілотники, зокрема дрони типу «Лютий», здатні долати до 2000 кілометрів. Крім того, активно використовуються дешевші FPV-дрони, які запускають масово по одній цілі для максимального ефекту.

Удари здійснюються не лише по нових, а й по вже пошкоджених НПЗ, що, за словами експертів, ускладнює відновлення виробництва і примушує росію зменшувати обсяги переробки нафти. Так, за останні два місяці середньодобові обсяги переробки нафти впали з 5,4 до 5 мільйонів барелів.

За словами голови СБУ Василя Малюка, з початку року зафіксовано майже 160 успішних уражень різних об’єктів нафтогазового комплексу рф, включаючи термінали, нафтопроводи, танкери, порти, сховища та перекачувальні станції. Ці удари вже спричинили 20% дефіцит на внутрішньому ринку нафтопродуктів, простої 37% нафтопереробних потужностей, дефіцит у 57 регіонах рф і заборону експорту бензину до кінця року.

Василь Малюк наголосив: «Це законні воєнні цілі. Нафтовидобуток на нафтопереробка становлять десь біля 90 відсотків оборонного бюджету Росії».

Довгострокові наслідки для російської економіки

Хоча росія володіє третьою за масштабами в світі системою нафтопереробки й значними надлишковими потужностями, експерти зазначають, що для відчутного ефекту може знадобитися кілька років. Проте виснаження потенціалу галузі вже розпочалося. Російські споживачі стикаються з дефіцитом бензину, обмеженнями продажу й видачею пального за спеціальними картками, а експорт бензину тимчасово заборонений. Водночас країна змушена експортувати більше сирої нафти, що призводить до зменшення валютних надходжень.

За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря, доходи рф від викопного палива вже скоротилися на 20% у річному вимірі, хоча й досі приносять понад 100 мільярдів доларів щороку. Ресурси нафтогазового сектору залишаються основним джерелом фінансування повномасштабної агресії проти України, а цей сектор поступово стає об’єктом все жорсткіших міжнародних санкцій.

Попри масштабні атаки, експерти застерігають, що короткостроково вони не призведуть до краху російської нафтопереробки чи перелому на фронті, оскільки влада рф традиційно віддає пріоритет військовим потребам. Водночас, президент України Володимир Зеленський вважає удари по нафтопереробних об’єктах рф «найефективнішими санкціями – тими, які працюють найшвидше».