Як українці в Празі зберігають великодні традиції для дітей
Під собором святого Климента у центрі Праги зібралися сотні українців у вишиванках, хустках і зі святковими кошиками, щоб освятити Великодні дари та відчути себе ближче до рідного дому. Серед присутніх — і ті, хто давно мешкає в Чехії, і люди, які приїхали після початку повномасштабного вторгнення росії; навколо лунала українська мова, спільна молитва та бажання зберегти родинні звичаї.
Про це розповідає NewsWeek
«Печемо паски в Чистий четвер, вдома завжди самі готували ковбасу, шинку, запечене сало, тут такої можливості немає, тому купуємо у фермерських магазинах, щоб було відчуття домашнього. Раніше малювали писанки, але тут, на жаль, ця традиція не продовжується. Ми не фарбували яйця, а просто поклеїли наклейки» – розповідає Вікторія і показує свої кошики.
Традиції, які передають дітям
Багато родин намагаються відтворити знайомі з дитинства обряди: печуть паски за старими рецептами, готують м’ясні та молочні страви, фарбують або декорують яйця. Деякі елементи святкового застілля доводиться адаптувати — замість саморобної ковбаси чи шинку купують продукти у фермерських крамницях, а замість писанок часто використовують наклейки для яєць. Батьки кажуть, що важливо не стільки точне відтворення кожної рецептури, скільки передача сенсів: чому паска символізує воскресіння, а молочні продукти — завершення посту.
Молоді батьки особливо дбають про те, щоб діти знали звичаї: складають великі кошики, разом прикрашають паски, залучають дітей до приготувань. Для деяких сімей це спосіб зберегти пам’ять про батьківщину незалежно від того, чи залишаться вони жити в Європі довго.
Молитва, символи і спільність
Прихильники традицій приходили на освячення з ранку — як це робили в Україні, інші долучалися впродовж дня. Для багатьох важливим є саме відчуття спільноти: під час молитви й обміну враженнями народжується відчуття «як удома». Люди розповідають, що в їхніх селах і містечках звичаї можуть відрізнятися — хтось пече особливі вироби, хтось дотримується обрядів у ніч на Великдень — і вони намагаються зберегти ці локальні особливості й тут, за кордоном.
Одна з жінок згадувала, що в їхній родині плесканка з творогу готувалася за рецептами прабабусь, інші наголошували на значенні кожного продукту в кошику: паска як символ воскресіння, м’ясо як ознака достатку, молочні продукти — кінець посту, хрін — ознака мужності й стійкості народу. Для багатьох святкування — це не лише ритуал, а й нагадування про дім.
Деякі українці відзначили Великдень за кордоном уперше: хтось приїхав пів року тому й прийшов освятити куплену в магазині паску, інші отримували паски поштою від рідних, бо традиційних продуктів або кошика під рукою не було, тож доводилося імпровізувати з тим, що було.
У Чехії українці становлять найбільшу групу іноземців — приблизно 600 тисяч осіб, а близько 400 тисяч громадян України отримали тимчасовий захист внаслідок війни росії проти України.
