Як захистити трудові права українських біженців у Німеччині
Українські біженці в Німеччині стикаються з порушеннями трудових прав: від систематичних понаднормових змін і відсутності перерв до принизливого ставлення та звільнень під час лікарняного. Один із випадків описує Тетяна Ільїна з Луганщини, яка нині оскаржує звільнення та умови праці у суді.
Про це розповідає NewsWeek
«За графіком зміна закінчується о восьмій вечора. А насправді як встигнути до восьмої? І м’ясо, і рибу треба прибрати, лотки, м’ясорубки, усі ріжучі машинки помити – та ще й торгувати. Я змогла вчасно піти з роботи за весь час разів три», – розповідає Тетяна Ільїна з Луганщини.
Тетяна працювала близько року й восьми місяців у мережі магазинів зі східноєвропейськими товарами. За її словами, багато українців обирають такі крамниці саме через мінімальні вимоги до знання німецької мови, але це не гарантує дотримання трудових норм. Вона описує постійні перепрацювання, тиск з боку керівництва та фактичну відсутність перерв, особливо під час денних навантажень у м’ясному відділі, де часто працювала одна.
Умови праці та свідчення колишніх працівниць
Інші колишні співробітниці розповідають про схожі порушення. Зоя з Маріуполя згадує, що після звільнення прибиральниці її змушували виконувати прибирання, у тому числі туалетів, а також розвантажувати та розкладати великі партії товару. Відсутність спецодягу й постійні швидкі темпи роботи призвели до травм; після видачі лікарняного вона отримала повідомлення про звільнення.
Євгенія з росії та інші працівниці описують приниження в робочих чатах, образливі висловлювання та систематичне нагнітання: працівникам казали «не подобається — звільняйтеся», знання німецької мови використовували як аргумент проти претензій персоналу. Через брак кадрів багато обов’язків перекладали на тих, хто лишався, і оплату за понаднормові години часто не надавали — компенсували хіба що вихідними або зовсім не компенсували.
Які права мають працівники і куди звертатися
За німецьким трудовим законодавством працівник, який працює понад шість годин на день, має право на мінімум 30 хвилин перерви, а при понад дев’яти годинах — на 45 хвилин відпочинку. Понаднормова праця підлягає оплаті, якщо її офіційно доручив роботодавець; регулярне вимагання без оплати є неприпустимим.
Звільнення під час лікарняного само по собі не завжди є протиправним, але якщо працівник пропрацював більше шести місяців, а в компанії понад десять осіб, рішення про звільнення має бути обґрунтованим. Оскаржити звільнення можна в трудовому суді протягом трьох тижнів з моменту отримання повідомлення; перша інстанція дозволяє подати позов без адвоката.
Експерти рекомендують документувати факти порушень: фіксувати робочі години, перерви, зберігати переписки, скриншоти та інші докази. У разі систематичних порушень варто звертатися до профспілок або консультаційних центрів для мігрантів, наприклад мережі Faire Integration, які допомагають перевірити договори та надати правову підтримку.
Якщо порушення підтверджені, контролюючі органи можуть виносити припис усунення порушення, зобов’язувати відшкодування та накладати штрафи на роботодавця — у деяких випадках вони сягають десятків тисяч євро. Окремо діє Федеральне антидискримінаційне відомство, а також регіональні консультаційні служби, куди можна звертатися з випадками дискримінації чи мобінгу.
Правозахисники зазначають, що вимоги не спілкуватися українською або пояснення «щоб не відлякувати клієнтів» можуть кваліфікуватися як дискримінація за національною ознакою. У таких випадках постраждалі також мають підстави вимагати компенсації й оскаржувати дії роботодавця в судовому порядку.
У конкретній справі Тетяни розгляд призначений на п’яте травня; у разі позитивного рішення вона може отримати відшкодування зарплати за період після звільнення, оплату доведених понаднормових годин та компенсацію за невикористану відпустку.
Для консультації та допомоги працівникам у різних федеральних землях доступні безкоштовні центри підтримки мігрантів і онлайн-каталоги консультаційних пунктів, які можуть супроводжувати скарги та представляти інтереси працівників у суді.
Станом на лютий 2026 року, за даними УВКБ ООН, у Німеччині статус тимчасового захисту мали понад 1,3 мільйона українців, тож проблема захисту трудових прав лишається актуальною для великої кількості людей.
