Країна Культура Новини Суспільство

як закон про нацменшини може змінити мовне законодавство та чому його ухвалення вимагає ЄС

як закон про нацменшини може змінити мовне законодавство та чому його ухвалення вимагає ЄС

КИЇВ, БРЮССЕЛЬ – Євроінтеграція чи русифікація? Кабмін передав днями до Верховної Ради законопроєкт про зміни щодо прав національних меншин, що був однією із 7-ми вимог для вступу України в ЄС.

Але довкола документа розгорілися палкі дискусії. Мовні захисники та частина нардепів заявили: у євроінтеграційні новели про захист прав нацменшин уряд «загорнув» зміни до законів про мову, освіту, медіа та видавничу справу, які звужують використання української мови, а в перспективі дозволять масштабну русифікацію.

Радіо Свобода зібрало позиції і думки сторін щодо законопроєкту, з’ясувало, про які загрозливі норми говорять експерти та чому Україні так важливо проголосувати цей документ напередодні саміту ЄС у грудні.

Що передувало?

Закон про права національних меншин Верховна Рада проголосувала у грудні 2022-го. Його ухвалення – одна із 7-ми вимог перед початком переговорів про вступ України до ЄС.

Оцінювати проголосований документ згодом взялася Венеційська комісія. У червні 2023 року дійшли висновку: закон треба дописувати, бо права нацменшин захищає не повністю.

Частково внести запропоновані Венеційською комісією пропозиції Верховна рада взялася у вересні 2023-го. Оновлення закону про права і захист нацменшин нардепи тоді проголосували конституційною більшістю.

Але вже у жовтні Венеційська комісія опублікувала нові висновки, у яких йшлося – Україна виконала не всі рекомендації.

Верховна Рада 21 вересня схвалила закон, який регулює питання реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України

Новий законопроєкт

Чергові законодавчі пропозиції щодо прав і захисту національних меншин уряд передав до парламенту 24 листопада. Документ, як йдеться у назві, із «врахуванням експертної оцінки Ради Європи та її органів» (Венеційська комісія є дорадчим органом Ради Європи з питань конституційного права – ред.).

І цей документ, який має сприяти євроінтеграції України, підняв хвилю обурення.

В такому вигляді цей законопроєкт не можна ухвалювати

«Це найбільша загроза реваншистських змін до мовного законодавства за останні чотири роки», – йдеться у спільній заяві представників громадськості, що займаються питанням захисту державної мови.

Законопроєктом уряд пропонує значною мірою повернути мовну політику у часи Януковича та закону «Ківалова-Колесніченка», так вважає Тарас Шамайда, експерт у мовному питанні та співкоординатор руху «Простір свободи».

«Як в часи Януковича, Кучми, Табачника, в часи написання закону «Ківалова-Колесніченка», русифікаторські рішення намагалися просувати з посиланням на те, що це нібито повинно сприяти захисту прав меншин. І це, безумовно, фальшиво», – каже Шамайда.

Під час акції «Руки геть від мови!» на підтримку мовного закону біля будівлі Верховної Ради України. Київ, 16 липня 2020 року

Під час акції «Руки геть від мови!» на підтримку мовного закону біля будівлі Верховної Ради України. Київ, 16 липня 2020 року

Урядовий документ критикують і народні депутати.

Володимир В’ятрович, народний депутат від «Європейської солідарності» вважає: «В такому вигляді цей законопроєкт не можна ухвалювати. Але разом з тим ми розуміємо важливість ухвалення змін до закону про національні меншини якраз в контексті європейської інтеграції».

Окремі положення значно погіршать функціонування української мови

«Окремі його положення значно погіршать функціонування української мови в деяких сферах суспільного життя на території України», – з офіційною заявою виступив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

«Я не дуже згоден з тим, що там прямо відкривається простір для русифікацій, але я вважаю, що дійсно цей закон створює такий ризик», – вважає нардеп від «Слуги народу» і голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

Чому урядовий законопроєкт мовні захисники нині називають «масовою русифікацією, відкладеною на кілька років», а ЄС чекає на його ухвалення?

Що не так із законопроєктом?

«Коли ми починаємо читати цей текст, то бачимо, що він далеко виходить за межі реального захисту прав меншин», – ділиться думками про деталі законопроєкту із Радіо Свобода Тарас Шамайда.

Під приводом захисту прав меншин, каже він, цей законопроєкт передбачає для будь-яких мов меншин, в тому числі російської, «широкі можливості на телебаченні, в рекламі, у виборчій агітації, у видавничій сфері».

Під час акції «За ТБ українською!» біля будівлі уряду України з вимогою виконання закону про мову на телебаченні. Київ, 1 лютого 2022 року

Під час акції «За ТБ українською!» біля будівлі уряду України з вимогою виконання закону про мову на телебаченні. Київ, 1 лютого 2022 року

У документі йдеться про зміни до законів про мову, освіту, медіа та видавничу справу. Активісти бачать там такі загрози:

Телебачення

Нині 90% мовлення загальнонаціональних каналів та 80% регіональних повинні бути українською мовою, так каже закон про медіа. Решта 10-20% можуть бути мовою нацменшин.

Натомість урядовий законопроєкт пропонує: якщо телеканал веде мовлення мовою нацменшини, то українською будуть зобов’язані заповнити лише 30% ефіру. Те саме і щодо радіостанцій.

Таким чином «за кілька років зможуть легально діяти на 70% російськомовні телеканали й радіостанції», вважають мовні активісти.

Змінити пропонують і поняття україномовної програми, у якій, як передбачає законопроєкт, допускатиметься використання мов національних меншин без дублювання чи озвучення.

Це абсурд. Це знищує поняття україномовної програми

«Це абсурд. Це знищує поняття україномовної програми. Йдеться не про короткі якісь вставки, які іншими пунктами закону про медіа передбачені, а саме про твори, виступи будь-якої тривалості. Це ні про який захист меншин, це прямий наступ на українську мову», – переконаний Тарас Шамайда.

Новий законопроєкт також передбачає рекламу чи будь-які матеріали виборчої агітації в місцях, де живуть нацменшини, без україномовних версій.

«Як це узгоджується з правами україномовних громадян, які живуть на цій території, які не зможуть ознайомитися з політичною рекламою?» – запитує Володимир В’ятрович.

Освіта і «мовні гетто»

Чинне законодавство про освіту та мову передбачає, що частка навчання українською в школах для нацменшин має складати не менше 30%.

Законопроєкт дозволяє вчитися мовою нацменшини і лише мову, літературу та історію України вчити українською

Урядовий законопроєкт натомість пропонує звести її до 3-4 предметів державною. Норма стосуватиметься нацменшин, мови яких належать до мов ЄС.

«Законопроєкт дозволяє вчитися мовою нацменшини і лише мову, літературу та історію України вчити українською.

Тобто, наприклад, на Закарпатті, у Береговому, там і так є зараз люди, які не знають української, то вони і не дуже будуть її знати», – пояснює Наталія Піпа, депутатка від «Голосу» та членкиня комітету освіти, науки та інновацій.

Учні 3-А класу на уроці української мови у Чопській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів N2 імені Іштвана Сечені. Чоп, Закарпатська область, 3 жовтня 2017 року

Учні 3-А класу на уроці української мови у Чопській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів N2 імені Іштвана Сечені. Чоп, Закарпатська область, 3 жовтня 2017 року

Як вважає Тарас Шамайда, за таких умов діти не зможуть на рівні вивчити українську, а відповідно, реалізувати себе в Україні.

«Те, що пропонується зараз, – це, по суті, виконання угорських вимог, що українська мова знову зводиться до кількох предметів. І, по суті, це робиться для того, щоби ці діти стали заручниками політики Орбана і інших популістів. Для того, щоб вони були закриті в «мовному гетто», – каже експерт у мовному питанні.

Ми дітей із національної меншини позбавляємо інтеграції в українське суспільство

«Таким чином ми дітей, представників національної меншини, позбавляємо, можливо, якоїсь кар’єри в Україні, інтеграції в українське суспільство, тому що без знання української мови вони не зможуть вступити в українські університети», – переконаний В’ятрович.

Але в українські необов’язково, бо новий законопроєкт пропонує дозволити повністю навчатися будь-якою мовою країн ЄС у приватних вишах, де українська буде лише одним із предметів.

«Це означає, що ось це мовне гетто, воно буде йти від дитячого садочка до університету приватного», – додає Тарас Шамайда.

Видавництво

Зміни можуть торкнутися і книговидання.

Нині існує вимога видавати щонайменше 50% українською.

Втім, її можна буде нівелювати видавництвом мовами національних меншин.

Те саме і щодо книгарень. Під вивіскою спеціалізованої, яка торгує книгами мовою нацменшин, книжкові магазини зможуть не виконувати вимогу мати 50% україномовного асортименту. Таким чином кількість книг російською на прилавках може законно зрости, кажуть експерти і депутати.

Під час Book Forum Lviv. Львів, 15 вересня 2021 року

Під час Book Forum Lviv. Львів, 15 вересня 2021 року

Перехідний період для російської

Водночас у документі уряд закладає запобіжник. Йдеться, що нові норми, які стосуються не лише мов ЄС, а й російської, не розповсюджуватимуться на мову країни-агресорки ще 5 років після завершення воєнного стану. І така норма підтримки не знайшла.

«Запропоноване відтермінування […] не є адекватним запобіжником від російщення», – вважає мовний омбудсмен Кремінь.

Запропоноване відтермінування не є адекватним запобіжником від російщення

«Це така відкладена русифікація. Це така оманлива ілюзія, що ми відкладаємо це. Але навіть якщо припустити, що це буде через п’ять років. Через п’ять років будь-який телеканал може сказати, що він веде мовлення мовою російської меншини і, по суті, викинути українську мову з більшості цього ефіру», – пояснює Тарас Шамайда.

«Це дуже такий дивний і недієвий запобіжник, тому що Росія вміє грати в довгу, для неї ці п’ять років не є терміном, очевидно, що Росія зможе надолужити свою русифікацію, скориставшись цими навіть не шпаринами, а дірками в новій версії закону, якщо він буде ухвалений», – каже В’ятрович.

Під час акції «Руки геть від мови!» на підтримку державної мови України. Дніпро, 15 липня 2020 року

Під час акції «Руки геть від мови!» на підтримку державної мови України. Дніпро, 15 липня 2020 року

Про те, що російська мова була, є і завжди буде червоною лінією, заявила Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Жодних змін на користь мови держави-агресора бути не може

Каже: таку позицію чітко зафіксували у всіх консультаціях з партнерами.

«Жодних змін на користь мови держави-агресора бути не може. Йдеться виключно про права національних спільнот, а щоб не було поля для маніпуляцій, ми чітко вказуємо, що йдеться про мови країн ЄС, а також чітко фіксуємо, що положення законопроєкту не застосовуються до мови держави-агресора», – пише у фейсбуці урядовиця.

Відкладене обговорення

«Рекомендації Венеційської комісії, як і позиції наших партнерів, не з’явилися вчора. […] Понад 40 консультацій з меншинами, ще стільки ж з партнерами та внутрішніх обговорень», – так на гучну дискусію відреагувала віцепрем’єрка Ольга Стефанішина.

Написала, що над виробленням рішень з командою працювали півтора року і провели чимало консультацій.

Натомість Тарас Шамайда каже: документ писали кулуарно, а громадське обговорення тривало лише один день.

Громадське обговорення тривало лише один день

До того ж, додає, про нього повідомили за день до зустрічі, а одразу після передали у парламент. Пояснює: до діалогу ні експертів із мовних питань, ні громадські об’єднання не запрошували.

«В принципі, навіть не в цьому справа, тому що не може в один день відбуватися громадське обговорення важливих законів. Коли громадське обговорення відбувається в один день, це робиться тільки для того, щоб ніякого обговорення не відбувалося. Це ж очевидно», – переконаний Шамайда.

Обговорення, кажуть, почали вже опісля, коли документ зареєстрували під куполом.

Про проведені «4 години у дискусії з представниками громадськості, що займаються питанням захисту державної мови щодо кожного положення законопроєкту», повідомила Ольга Стефанішина.

«Тільки зараз, вже постфактум, коли вийшла така досить гостра реакція якраз українського громадянського суспільства, вже є бажання якось прислухатися і відбуваються якісь зустрічі», – констатує Володимир В’ятрович.

Що кажуть в ЄС?

У звіті Єврокомісії про готовність України до переговорів щодо вступу до ЄС, оприлюдненому на початку листопада, закон про нацменшини серед 3-х критеріїв, які не повністю виконані.

Тоді у документі йшлося, що Україна імплементувала не всі рекомендації Венеційської комісії щодо нацменшин.

Євроінтеграція – це ж не ресторан, коли ти можеш обрати: «Оце я їм, це я не їм

На необхідності впровадити решту зауважень, згаданих «у висновку від червня 2023 року та її подальшому висновку від жовтня 2023 року, зокрема шляхом внесення змін до законів про державну мову, ЗМІ та освіту», наголосили у Єврокомісії.

«Євроінтеграція – це ж не ресторан, коли ти можеш обрати: «Оце я їм, це я не їм. Це мені подобається, це мені не подобається», – так у коментарі Радіо Свобода вимоги ЄС пояснив народний депутат від «Слуги народу» Микита Потураєв.

«Цей законопроєкт дуже для нас неприємний. Коли приймали для всіх політиків «пожиттєве ПЕПство», це всім подобалось. Ну, тепер вибачте, доведеться прийняти щось, що не дуже подобається», – каже депутат. Водночас погоджується, ризики для мови і медіа також бачить.

«Мені не подобається так само, як і В’ятровичу. Нікому не подобається. Але ми маємо розуміти, що стоїть на кону. Ми можемо, звичайно, зайти в ще якийсь раунд переговорів. Але це буде означати автоматично, що головні переговори про членство не розпочнуться в наступному році. Тут щоб не було ні у кого жодних ілюзій», – так змальовує ситуацію, якщо ухвалити законопроєкт не вдаться, Микита Потураєв.

«Щоб бути членом клубу, треба погодитися з правилами клубу», – а так на запитання щодо вступу України до Євросоюзу та ухвалення нею всіх необхідних рекомендацій відповідають, не називаючись, співрозмовники Радіо Свобода у дипломатичних колах ЄС.

І погоджуються: вимоги до України жорсткіші, аніж навіть до членів Євросоюзу.

«Просити Україну дотримуватися міжнародних стандартів – це нормально. Що ненормально – так це те, що ми вимагаємо від України зробити більше, ніж від держав-членів, і це саме той випадок, коли ми просимо їх повністю узгодити рекомендації Венеційської комісії. Майже всі країни ЄС мають моменти, у яких вони не на всі 100% виконують рекомендації Венеційської комісії».

Чому закон про нацменшини став вимогою Єврокомісії для членства України в ЄС? Як там оцінюють норми нового урядового законопроєкту? Та що, зокрема, думають про перехідний період для російської мови? Радіо Свобода звернулося із запитом до Європейської комісії та чекає на відповідь.

Водночас після презентації звіту про розширення, що містить також рекомендацію розпочати переговори про вступ, у Єврокомісії відбувся закритий брифінг для журналістів, де пояснювали деталі документа.

Одне з питань до посадовця було про російську мову, до обмеження використання якої на «задовгий період» в Україні у Венеційської комісії теж були зауваження. Відповідь дослівна: «Я говоритиму максимально чітко: використання російської мови – це не те, на що Єврокомісія звертатиме увагу (під час оцінки виконання Україною реформ – ред.)».

До того ж, як відомо Радіо Свобода із власних джерел у дипломатичних колах ЄС, щоб закон про нацменшини був серед вимог до України, наполягав європейський комісар з питань розширення Олівер Варгеї, юрист та дипломат з Угорщини, який увійшов до складу Єврокомісії за квотою уряду Орбана.

Угорський інтерес

«Чомусь представники уряду вірять, що якимись такими кроками, спрямованими на обмеження української мови, вони задовольнять вимоги Орбана», – припускає народний депутат Володимир В’ятрович.

Адже угорський прем’єр неодноразово заявляв про «утиски» угорського населення на Закарпатті.

В останній заяві Віктора Орбана 2 тижні тому йшлося про те, що, «з точки зору угорської мови та освіти, ситуація за часів Радянського Союзу була кращою, ніж зараз за часів української держави».

У Берегові, де значну частку населення складають угорці за національністю, червоно-біло-зелений прапор сусідньої Угорщини вивішують просто над міськрадою. Берегове, 15 листопада 2017 року

У Берегові, де значну частку населення складають угорці за національністю, червоно-біло-зелений прапор сусідньої Угорщини вивішують просто над міськрадою. Берегове, 15 листопада 2017 року

Напруженість у відносинах України і Угорщини в останні роки виникла після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешту, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті.

І це традиційна риторика Росії та її друзів у Європі, як от Угорщина, заявляти про нібито «утиски» нацменшин в Україні, вважає Тарас Шамайда.

Те, що угорські діти забувають рідну мову – це абсолютно нісенітниця. Проблема полягає в тому, що ці діти не знають української мови

Каже, вони «штучно протиставляють питання захисту, розвитку, повноцінного функціонування державної української мови і питання захисту прав національних меншин».

«Коли угорські представники роками розказують, що в нас в школах нібито мовна політика призводить до того, що бідні угорські діти забувають рідну мову – це абсолютно нісенітниця. Проблема полягає в тому, що ці діти не знають української мови. І більше половини з них не можуть нормально скласти ЗНО, тому що вони перебувають постійно в мовному середовищі своєї меншини. Тому нічого знанню ними їхньої рідної мови, мови їхньої меншини не загрожує», – пояснює Тарас Шамайда.

Мовні захисники і частина депутатів вважають: комунікацію щодо закону про нацменшини як з європейськими партнерами, так і з українським суспільством уряд провалив, а тепер пропонує документ на догоду Угорщині.

«На жаль, уряд не зміг під час переговорів донести реальну ситуацію до тих посадовців і політиків ЄС, які є друзями України. І тому ті люди, які друзями не є, вони нав’язують свої наративи», – свою думку пояснює Тарас Шамайда.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступає з промовою 18 листопада 2023 року після того, як його переобрали лідером на з’їзді правлячої правої партії «Фідес»

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступає з промовою 18 листопада 2023 року після того, як його переобрали лідером на з’їзді правлячої правої партії «Фідес»

«Питання до наших перемовників, які не можуть переконати і йдуть на поступки. І звичайно, що сам Орбан, який в принципі не визнає інших нацменшин, буде говорити, що йому це дуже треба, і каже, що він буде блокувати ініціативи щодо вступу України в ЄС», – вважає народна депутатка від «Голосу» Наталія Піпа.

І про те, що уряд Угорщини не погодиться на початок переговорів про вступ України до ЄС, офіційний Будапешт заявляв неодноразово.

«Шантажем з боку Угорщини» ситуацію із законопроєктом про нацменшини називає і Володимир В’ятрович.

«Орбан шантажує просто Україну і Європу, Орбан таким чином в Європі вибиває для себе якісь додаткові ресурси – кадрові, фінансові – і виконує фактично завдання свого партнера Володимира Путіна зі стримування європейської інтеграції», – переконаний народний обранець.

Що далі?

Ретельно переписати законопроєкт, «викресливши усі антиукраїнські та русифікаторські норми», наполягає спільнота мовних захисників.

Зауваження та пропозиції до урядового законопроєкту надіслав до парламенту уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

«Єдиний вихід, щоб в парламенті депутати разом з залученням представників громадянського суспільства добре переробили цей проєкт. Норми треба дуже добре почистити, щоб вони не звужували сферу застосування української мови і, звичайно, не призводили до русифікації, навіть відкладеної в часі», – підсумовує співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.

Все, що можна буде зробити, щоб перестрахуватися від ризиків, які є в законопроєкті, парламентарі спробують зробити до голосування в залі, у коментарі Радіо Свобода зазначив народний депутат Микита Потураєв.

За його словами, у п’ятницю, 1 грудня, має відбутися велика нарада по законопроєкту про нацменшини. Її збирає віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Там мають бути «всі зацікавлені нардепи від всіх фракцій і груп, і дотичних комітетів».

«В принципі, пропозиції, які ці ризики зводять майже нанівець, вже готові. Але от 1 грудня обговоримо, чи зможемо ми все це імплементувати у текст без загрози виклику нових претензій з боку європейців. Як ми з вами розуміємо, угорців, у першу чергу».

Але якщо не вдасться, каже Потураєв, «щоб не зривати переговори про членство, ми маємо це прийняти, і потім, оскільки ніхто від нас не вимагає якихось послаблень для російської мови, внести спокійно протягом року зміни, які саме позатикають ці шпарини».

Шукати компромісну позицію, яка б задовольнила і уряд, і Європейську комісію, і українську спільноту, пропонує і Володимир В’ятрович.

«Сподіваюся, що бодай постфактум ми зможемо все-таки допрацювати цей законопроєкт, і щоб він був таким, щоб за нього можна було проголосувати за основу і в цілому, щоб, власне, правильне рішення в результаті було ухвалене в Європі 15 грудня», – каже народний депутат.

І часу на обговорення та доопрацювання документа залишилося не так вже й багато.

14-15 грудня у Брюсселі має відбутися саміт ЄС, на якому українська сторона сподівається отримати зелене світло на початок переговорів про вступ до Євросоюзу.

І тому, як повідомила Ольга Стефанішина, завершити законодавчі процедури, необхідні для членства, потрібно до 10 грудня, перед початком саміту.

14 Червня

Грошова допомога сім’ям загиблих військових: які виплати нараховують в Київській області

Україна готує підписання безпекових угод ще з 10 країнами – Зеленський

13 Червня

У Подільському районі утворився “водоспад”: столична влада пояснила причину

Президент повідомив про підписання безпекової угоди між Україною та Японією

як курорти окупованого півдня зустріли літо-2024

Перед самітом у Швейцарії Китай проштовхує свій мирний план – Reuters

Посла Вірменії в Білорусі викликали до Єревана

Вперше за 30 років: як столична влада пояснила затоплення вулиць

В Італії стартує саміт «Групи семи» (G7), сьогодні говоритимуть про Україну

Як зменшити розширені пори: 5 активів у косметиці, які допоможуть зробити шкіру гладкою

помічник держсекретаря США про стан української енергетики

Міноборони Канади повідомило про відправку до України бронемашин канадського виробництва

На Київщині викрили великий підпільний алкогольний цех: що відомо

Уряд Великої Британії анонсував понад 280 млн євро допомоги Україні

12 Червня

Мешкав із жінкою та систематично ґвалтував її доньок: як суд покарав ґвалтівника

припинення вогню, яке залишить за Росією окуповані території, буде «нагородою за агресію»

БОЛЬШЕ НОВОСТЕЙ