Японія розширила санкції через війну проти України
Японія ввела санкції проти фізичних та юридичних осіб із Росії, Китаю, ОАЕ, Казахстану, Киргизстану, Таїланду, Туреччини та КНДР. Про це повідомляють медіа з посиланням на сайт японського міністерства закордонних справ 10 січня.
Під санкції потрапили 29 російських організацій (зокрема, Казанський та Тамбовський порохові заводи, Марійський машинобудівний завод, корпорація «Вимпел») та три банки («ЦМРБанк», «РФК Банк», «Тімер Банк»). Ще проти 22 російських компаній та 335 товарних найменувань запроваджені експортні обмеження.
Японська влада також включила до списку санкцій понад 10 росіян. Серед них – перший заступник гендиректора «Ростеху» Володимир Артяков, генеральний директор ПАТ «Алроса» Павло Мариничев, генеральний директор «ПСВ Технології» Сергій Петров та голова НВО «Електромашина» Ігор Афанасьєв.
Читайте також: «Україна залишається пріоритетом G7»: Жолі після початку головування Канади
Крім того, під санкціями опинилася 31 іноземна компанія з Китаю, Об’єднаних Арабських Еміратів, Казахстану, Киргизстану, Таїланду та Туреччини, а також один громадянин КНДР.
«Це внесок Японії в рамках міжнародних зусиль для досягнення глобального миру та вирішення проблем навколо України, спричинених вторгнення Росії», – цитує агентство AP генерального секретаря уряду Японії Йошімасу Хаяші.
У липні 2024 року японська поліція затримала 38-річного росіянина, який керує фірмою Astrade, за підозрою в незаконному експорті до Росії. Це перший випадок арешту росіянина за порушення санкцій, запроваджених після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Японія підтримує Україну з початку російського вторгнення, приєднавшись до санкцій. Зокрема, 21 червня 2024 року уряд Японії розширив пакет санкцій проти Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну. У списку санкцій є десятки компаній, у тому числі з Китаю і ще чотирьох країн. За даними Токіо, ці компанії надають допомогу Росії в уникненні санкцій під час купівлі електроніки для військових потреб.
