ЄС готує заяву на підтримку територіальної цілісності України перед перемовинами США і росії
Лідери країн Європейського Союзу працюють над спільною заявою на підтримку територіальної цілісності України напередодні зустрічі президентів США Дональда Трампа і росії Володимира Путіна, яка має відбутися на Алясці. У документі підкреслюється необхідність обов’язкової участі Києва в будь-яких переговорах щодо визначення майбутнього України.
Про це розповідає NewsWeek
Основні положення проєкту заяви та позиція ЄС
Проєкт спільної заяви, що містить сім ключових пунктів, вже розповсюджують між державами-членами ЄС. Крім того, 11 серпня планується онлайн-зустріч міністрів закордонних справ блоку, присвячена виробленню єдиної позиції після останніх дипломатичних контактів США та росії. Зокрема, мова йде про нещодавню зустріч посланця США Стіва Віткоффа з Путіним та подальші консультації віцепрезидента США Джей Ді Венса з європейськими лідерами у Великій Британії.
За словами європейських дипломатів, обговорення між Віткоффом та Путіним торкалися питань потенційних територіальних обмінів і можливої готовності москви до припинення вогню. Водночас у тексті заяви, як підкреслюється, країни ЄС
«вітають зусилля президента Трампа, спрямовані на припинення агресивної війни Росії проти України та досягнення справедливого та тривалого миру й безпеки для України».
Європейський Союз наголошує, що мир має ґрунтуватися на міжнародному праві, зокрема повазі до незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та принципу незмінності міжнародних кордонів силою. Чиновники блоку висловлюють сподівання, що всі члени ЄС підтримають спільний підхід, що зміцнить дипломатичні позиції України.
Підтримка України та питання санкцій проти росії
Залишається неясним, чи візьме участь президент України Володимир Зеленський у переговорах на Алясці, проте в проєкті заяви підкреслено: «шлях до миру в Україні не може бути визначений без України». Разом із тим відкритим залишається питання позиції Угорщини, яка неодноразово утримувалася від підтримки спільних рішень ЄС щодо України. Останній раз підсумкові висновки саміту були оприлюднені у форматі «ЄС-26» без підпису Будапешта, хоча він і не заперечував проти продовження антиросійських санкцій у липні.
Європейський Союз наголошує на продовженні чинності та впровадженні обмежувальних заходів проти російської федерації, не розглядаючи наразі питання пом’якшення санкцій. Для зміни санкційного режиму потрібен консенсус усіх держав-членів, а черговий розгляд пакету обмежень запланований на січень 2026 року.
Попри це, жодна з європейських країн чи сам ЄС поки не отримали права на участь у прямих переговорах між Києвом, Вашингтоном і москвою. На початку року президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер виступили з ініціативою створення «сил підтримки» чисельністю до 20 тисяч європейських військових для дислокації у західній Україні після потенційного припинення вогню. Однак цей план залишається на стадії розробки, оскільки не вдалося отримати необхідної підтримки з боку США.
В підсумковому тексті зазначено, що ЄС готовий і надалі робити внесок у гарантії безпеки України відповідно до своїх можливостей і компетенції. Крім того, «Європейський Союз у співпраці зі США та іншими партнерами продовжуватиме надавати Україні політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку, оскільки вона реалізує своє невід’ємне право на самооборону».
