ЄС припинив торговельний безвіз для України: наслідки для агроекспорту

З 5 червня Європейський Союз офіційно скасував дію безмитного режиму для української аграрної продукції, який діяв із червня 2022 року як відповідь на повномасштабне вторгнення росії. Тепер торгівля між Україною та ЄС повертається до довоєнних умов, що передбачають певні митні преференції у межах чинної Угоди про асоціацію. Перед Україною постало нове завдання – домогтися розширення доступу до європейського ринку на тривалій основі.

Про це розповідає NewsWeek

Як виник «торговельний безвіз» та чому його скасували

Запроваджений у червні 2022 року так званий «торговельний безвіз», або Autonomous Trade Measures (АТМ), став відповіддю ЄС на блокування українських портів. Метою ініціативи було допомогти Україні організувати альтернативні шляхи експорту, перш за все сільгосппродукції.

Режим «торговельного безвізу» подовжувався двічі, однак вже у 2024 році стало очевидно, що продовження більше не буде. Причиною стали масові протести європейських аграріїв, зокрема у Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії та Болгарії, які виступали проти напливу дешевої української продукції, що створювала конкуренцію для місцевих виробників. Саме через це неодноразово відбувалися блокування кордонів і навіть акції з розсипання українського зерна на польсько-українському кордоні.

У перший рік дії АТМ Україна мала практично необмежений доступ до ринку ЄС. Надалі, під тиском окремих країн, Єврокомісія запровадила квоти та обмеження для так званих «чутливих» товарів – зерна, яєць, цукру, меду, круп, експорт яких з України зростав особливо швидко.

Позиція європейських фермерів і подальші перспективи

За словами аналітикині Центру європейської політики Світлани Таран, Україна суттєво збільшила обсяги експорту агропродукції. Наприклад, експорт цукру зріс у 10 разів – з 20 до 200 тисяч тонн. Вона пояснює:

«До повномасштабного вторгнення Україна експортувала цукор, але в рамках квоти. Квота була 20 тисяч тонн. Після вторгнення, коли всі інші ринки закрилися для України, це був єдиний ринок і треба було кудись це вивозити. Водночас у ЄС перед тим дуже виросли ціни на цукор. І, можна сказати, Україна їм допомогла, щоб стримувати ці зростання цін, бо в них там тоді неврожай був і складна ситуація».

Європейські фермери скаржаться не тільки на цінову конкуренцію, а й на різницю у регуляціях. Зокрема, в ЄС діють суворіші стандарти до використання пестицидів і добрив, які в Україні часто ще не запроваджені. У травні 2025 року міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський наголошував, що це підвищує собівартість виробництва для європейських аграріїв.

Світлана Таран підтверджує, що Україна ще не повністю адаптувала свої норми до європейських. Проте багато реформ вже запроваджено, а повна гармонізація стандартів є частиною зобов’язань на шляху до членства в ЄС.

Водночас, як зазначає Таран, інші країни, які експортують до ЄС, також не завжди дотримуються європейських стандартів. Україна, як країна-кандидат, поступово впроваджує необхідні зміни у сфері санітарних, фітосанітарних та екологічних вимог, і цей прогрес визнається у звітах Єврокомісії.

Торгівля після скасування «торговельного безвізу»

Після завершення дії АТМ Україна зберігає певні преференції у торгівлі з ЄС завдяки Зоні вільної торгівлі, що діє в рамках Угоди про асоціацію з 2017 року. Вона дозволяє безмитний експорт багатьох товарів у межах встановлених квот.

Як зазначає Світлана Таран, для 36 тарифних квот – переважно це агропродукція – запроваджуються обмеження, тоді як для решти товарів, які вже мають нульові мита, нічого не змінюється.

«Скасування безвізу звучить, ніби нас повністю накривають тарифами. Але це не так. Ми повертаємося в зону вільної торгівлі».

Єврокомісія вже заявила про початок консультацій з Україною щодо оновлення умов торгівлі на основі статті 29 Угоди про асоціацію, що відкриває можливості для подальшої тарифної лібералізації. Україна, зі свого боку, прагне розширити квоти для таких товарів, як мед, оскільки нинішня безмитна квота становить 6 тисяч тонн, тоді як обсяги експорту сягають 50 тисяч тонн. Важливо, аби ці квоти стали постійними та не залежали від щорічних погоджень.

Водночас у Брюсселі очікують, що Україна продовжить гармонізувати свої норми з європейськими. Згідно зі звітом Єврокомісії за 2024 рік, прогрес у цьому напрямку є, але роботи ще чимало.