ЄС розглядає використання заморожених активів рф для фінансової підтримки України
Лідери країн Європейського Союзу планують на саміті, що відбудеться у Брюсселі 23 жовтня, доручити Єврокомісії розробити юридичну пропозицію щодо використання 176 мільярдів євро заморожених російських державних активів. Цей крок має стати основою для кредитування України і допомогти покрити значну частину фінансових потреб Києва протягом найближчих трьох років.
Про це розповідає NewsWeek
Європейські дипломати вважають, що існує реальна можливість узгодити всі деталі цієї фінансової схеми до кінця року. Завдяки цьому ЄС зможе частково компенсувати дефіцит фінансування України, якщо США не зможуть і надалі підтримувати Київ у тому ж обсязі.
Як працюватиме новий механізм підтримки
Йдеться не про конфіскацію російських активів, а про залучення коштів шляхом випуску облігацій Єврокомісією під гарантії країн-членів ЄС, а також, ймовірно, держав «Групи семи» (G7) та інших партнерів. Більшість заморожених активів зберігається у бельгійській фінансовій компанії Euroclear. Отримані від розміщення облігацій кошти планують направити Україні у 2026–2028 роках у формі так званого «репараційного кредиту». Погашати цей кредит Україна повинна буде лише після того, як росія виплатить репарації.
Зараз перед ЄС стоять три головні питання, які планують обговорити найближчими тижнями:
- Юридичні аспекти, які переважно турбують Бельгію;
- Визначення сфер, на які Україна зможе витрачати отримані кошти, що активно обговорюється з ініціативи Франції;
- Формат участі країн-партнерів та розподіл потенційних ризиків залучення до цієї ініціативи.
Остереження Бельгії та дискусія щодо використання коштів
Бельгія висловила побоювання, що країни, які не входять до ЄС, наприклад Китай, можуть почати виводити свої державні резерви з Euroclear через страх заморожування активів із політичних причин. Подібне занепокоєння озвучував і Європейський центральний банк.
Єврокомісія у своєму аналітичному документі наголошує, що такі дії не є конфіскацією, адже основна сума залишається недоторканною – це одноразовий і тимчасовий захід.
Крім того, Бельгія стурбована можливістю виплати коштів з власного бюджету у випадку, якщо росія оскаржить рішення в суді й виграє справу. Оскільки сума заморожених активів дорівнює майже третині ВВП країни, такі виплати можуть стати непідйомними навіть через десятки років.
Водночас Єврокомісія підкреслює, що рішення російських судів не мають сили на території ЄС. Для Бельгії передбачаються двосторонні гарантії від країн-членів: кожна країна братиме на себе відповідальність за певний відсоток кредиту відповідно до свого ВВП. Починаючи з 2028 року систему двосторонніх гарантій планують замінити на загальноєвропейську гарантію, що буде частиною нового довгострокового бюджету ЄС.
«Одні держави наполягають на переважно “європейському” підході чи преференціях для європейської оборонної промисловості, – сказав один європейський дипломат неофіційно в розмові з Радіо Свобода, – Інші закликають бути обережними й залишати більше простору, щоб кошти могли покривати також інші потреби».
Франція вважає, що кошти мають у першу чергу спрямовуватися на оборонні закупівлі в Європі, аби зміцнити потенціал української армії та підтримати європейську промисловість. Проте дипломати інших країн переконані, що надмірна кількість обмежень щодо використання кредиту може суттєво ускладнити постачання необхідної техніки, яка часто не є європейського виробництва.
Єврокомісія пропонує компроміс: частину коштів скеровувати на посилення оборонної промисловості України та її інтеграцію до європейського виробництва, а іншу частину – на бюджетну підтримку, яку Україна зможе витрачати на свій розсуд, включно з оборонними потребами.
Механізм ухвалення рішення та участь інших країн
Для схвалення «репараційного кредиту» не обов’язкова одностайність усіх 27 держав-членів ЄС, але ширша участь дозволить ефективніше розподілити ризики. Брюссель прагне залучити до ініціативи й окремі країни з групи G7, щоб зробити фінансову підтримку України більш стійкою та уникнути відтоку іноземного капіталу з єврозони.
Якщо деякі країни, зокрема Угорщина чи Словаччина, вирішать не приєднуватися до проєкту, ЄС розраховує компенсувати це за рахунок участі заможних держав поза межами Євросоюзу.
Угорський прем’єр Віктор Орбан не братиме участі в обговоренні українських питань під час саміту 23 жовтня, оскільки прибуде до Брюсселя лише в середині дня, тоді як питання України буде винесено на розгляд першим.
