ЄС спрямує більшість кредитів SAFE на підтримку України – подробиці розподілу коштів
Європейська комісія завершила розподіл кредитів у межах ініціативи «Дії безпеки для Європи» (SAFE) на загальну суму 150 мільярдів євро серед 19 країн-членів ЄС, із яких більшість планує спрямувати ці кошти на підтримку України.
Про це розповідає NewsWeek
Переважна частина кредитів – для посилення оборони України
Як повідомив 9 вересня єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс, 13 держав із числа тих, хто подав заявки, вказали намір використати кредити SAFE саме для допомоги Україні. Точних обсягів наразі не оприлюднено, проте очікується, що програма стане ключовим інструментом підтримки української обороноздатності.
«Більшість держав-членів (13 із тих, хто подав заявки) зазначили, що планують використати кредити SAFE для підтримки України. Хоча обсягів наразі не уточнено, ми очікуємо, що SAFE стане ключовим інструментом у цьому питанні», – зазначив Кубілюс.
SAFE – це спільна схема кредитування, яку підтримує бюджет ЄС для посилення оборонних можливостей союзу та закупівлі оборонної продукції у відповідь на загрозу військової агресії з боку росії.
Розподіл коштів між країнами і головні напрямки інвестицій
Попит на кредити перевищив доступну суму, тому заявки були частково скориговані. Найбільше коштів отримає Польща – 43,7 мільярда євро, далі йдуть Румунія (16,7 млрд), Угорщина і Франція (по 16,2 млрд), Італія (14,9 млрд), Бельгія (8,3 млрд), Литва (6,4 млрд), Португалія (5,8 млрд) та Латвія (5,7 млрд). До отримувачів також входять Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Греція, Словаччина й Іспанія. Водночас вісім країн ЄС утрималися від подачі заявок, оскільки можуть отримувати позики за аналогічними чи кращими умовами самостійно.
До кінця листопада 2025 року ці 19 держав мають розробити і подати інвестиційні плани, згідно з якими Єврокомісія здійснить перші виплати у першому кварталі 2026 року.
За словами Кубілюса, кредити SAFE спрямовуватимуться на три основні напрями: великі європейські проєкти спільного інтересу (зокрема, системи ПРО/ППО та «Східний оборонний щит», у яких українські розробки вже відіграють значну роль); стратегічні «енейблери» – такі як захищений супутниковий зв’язок, космічна розвідка та військова логістика; а також масове виробництво танків, артилерійських систем та іншого озброєння.
Окрім вигідних умов – 10-річного пільгового періоду для погашення та низьких процентних ставок – схема дозволяє укладати угоди з країнами-партнерами поза межами ЄС, зокрема з Норвегією, Великою Британією і Туреччиною, оборонна продукція яких становить інтерес для європейських країн.
