ЄС визнав агресію росії проти України екзистенційною загрозою для безпеки Європи
Європейська рада на саміті 26-27 червня наголосила на тому, що агресивна війна російської федерації проти України є екзистенційним викликом для Європейського Союзу та всієї системи європейської і глобальної безпеки. У підсумковому документі саміту зазначається, що Європа повинна стати більш суверенною і відповідальною за власну безпеку.
Про це розповідає NewsWeek
Пріоритети оборони та колективної безпеки ЄС
Рада підкреслила необхідність значного збільшення витрат на оборону та безпеку, а також ефективнішого спільного інвестування. В окремому пункті вказано на зобов’язання, які ЄС взяв на себе під час саміту НАТО. Посилення оборонних можливостей Євросоюзу має сприяти глобальній та трансатлантичній безпеці, а також доповнювати функції НАТО. Особливий акцент зроблено на захисті східних кордонів ЄС з урахуванням загроз з боку росії та білорусі.
«Агресивна війна Росії проти України та її наслідки для європейської та глобальної безпеки в умовах мінливого середовища становлять екзистенційний виклик для Європейського Союзу».
Європейська рада закликала Єврокомісію та верховну представницю із закордонних справ розробити подальші пропозиції для покращення військової мобільності. Це дозволить швидше переміщати військове обладнання та особовий склад територією Європейського Союзу.
Підтримка України та санкції проти росії
Окрему увагу у висновках саміту приділено Україні. 26 з 27 лідерів країн ЄС підтримали відповідний розділ документа. Представники ЄС провели обмін думками з президентом України Володимиром Зеленським. У підсумках Євроради підтверджено підтримку справедливого і сталого миру в Україні, заснованого на міжнародному праві, а також відзначено зусилля різних сторін, зокрема Сполучених Штатів, у пошуку шляхів мирного врегулювання.
Європейська рада рішуче засудила російські обстріли цивільної інфраструктури та заявила про готовність посилювати тиск на росію задля припинення вогню. Країни-члени ЄС зобов’язалися продовжувати надавати військову допомогу Україні, включаючи системи протиповітряної та антидронової оборони, а також великокаліберні боєприпаси.
Особлива увага приділена розвитку української оборонної промисловості та її інтеграції з європейськими оборонними структурами. Єврорада закликала до швидкої реалізації рішень у межах Європейського фонду миру та відзначила важливість компоненту військових потреб в рамках ініціативи G7 ERA.
Підтверджено підтримку надійних гарантій безпеки для України після досягнення мирної угоди. Окрім цього, ЄС планує ухвалити новий пакет санкцій, зокрема посилити заходи проти так званого тіньового флоту, який росія використовує для обходу існуючих обмежень.
У 2025 році Європейський Союз надасть Україні 30,6 мільярда євро підтримки: 3,5 мільярда вже виплачено в межах Механізму підтримки, ще 7 мільярдів надано у рамках ініціативи G7 ERA. Погашення цієї позики здійснюватиметься за рахунок прибутків від заморожених російських активів.
Саміт, що став останньою великою політичною подією польського головування в Раді ЄС, відбувся наприкінці червня. Польща розраховувала на початок офіційних переговорів щодо вступу до ЄС України та Молдови в першій половині 2025 року, однак, через вето Угорщини, це питання наразі залишається відкритим.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас напередодні заявила, що ЄС має подати Україні позитивний сигнал щодо євроінтеграції, навіть якщо прогрес щодо НАТО поки що обмежений.
