Єврокомісар: ЄС не імпортуватиме з росії жодної молекули енергії
Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен категорично висловився проти відновлення співпраці з росією в енергетичній галузі, попри кризу на Близькому Сході. Він зробив це під час виступу в Брюсселі, коментуючи заклики бельгійського прем’єра переглянути відносини з росією, зокрема в енергетичному секторі.
Про це розповідає NewsWeek
«У Європейському Союзі ми вирішили, що не хочемо імпортувати російську енергію… Надзвичайно важливо, щоб ми дотримувалися цього курсу. Ми не можемо в Європі прямо допомагати фінансувати жорстоку й незаконну війну Росії. Ми надто довго залежали від російської енергії, що дозволяло Путіну шантажувати нас», – зауважив Йоргенсен.
Рішуча політика енергетичної незалежності
Йоргенсен підкреслив, що у ЄС збережено курс на повну енергетичну незалежність від росії. За його словами, повторювати помилки минулого недопустимо, тому європейська політика має залишатися послідовною й далекоглядною, щоб не фінансувати агресію та зменшити стратегічну вразливість країн Союзу.
У виступі комісар наголосив, що такий підхід вже закріплений у практичних рішеннях ЄС і потребує подальшої реалізації шляхом диверсифікації постачань, розширення інвестицій у альтернативні джерела та посилення внутрішньої взаємопов’язаності енергосистем.
«Було б помилкою повторити те, що ми робили в минулому. Тому сигнал дуже чіткий: у майбутньому ми не імпортуватимемо з Росії навіть жодної молекули», –запевнив топпосадовець Євросоюзу.
Вплив кризи на Близькому Сході та ринкові ризики
Коментуючи можливі наслідки кризи на Близькому Сході для енергетичного ринку ЄС, Йоргенсен зауважив, що наразі прямих проблем із безпекою постачань не спостерігається, оскільки регіон мінімально постачає енергоресурси з тих країн, що нині охоплені війною. Водночас європейські ринки відчувають глобальний вплив дефіциту, зокрема зростання цін.
«Ми дуже добре усвідомлюємо, що нам потрібно не лише стежити за ситуацією, що ми, звичайно, робимо, але й готуватися, адже ситуація може ще більше загостритися. Маємо бути готовими також застосовувати короткострокові заходи, щоб допомогти державам-членам у такій ситуації», – констатував Йоргенсен.
Він також підкреслив, що стабілізації цін та зниженню енергетичної залежності сприятиме збільшення частки відновлювальних джерел та покращення міждержавної взаємопов’язаності енергетичних мереж у Європі.
Окремо Йоргенсен прокоментував дискусії навколо ініціатив окремих країн-членів. Нещодавно влада Угорщини заявила про необхідність негайного зняття заборони на імпорт російської нафти й газу, посилаючись на ризики зниження постачань через події на Близькому Сході. У відповідь російський лідер Володимир Путін висловив готовність постачати нафту й газ європейським покупцям за умови довгострокової співпраці, яка не матиме політичного тиску на Москву.
У січні Європейський Союз, після багатомісячної підготовки, ухвалив обов’язковий регламент про повну відмову від російського газу та нафти. Рішення про поступове звільнення від імпорту російських енергоносіїв було ухвалено після повномасштабного вторгнення росії в Україну, а план поетапних заходів для реалізації цієї мети було представлено ще у травні 2022 року як частину ініціативи REPowerEU.
Що стосується нафтогалузі, ЄС запровадив санкції, заборонивши купівлю російської нафти для більшості держав, за винятком Угорщини та Словаччини, які на початковому етапі блокували рішення. До 2025 року частка російської нафти в імпорті ЄС зменшилася до менш ніж 3% від загального обсягу. У випадку газу прямі санкції ще не були запроваджені, проте багато країн поступово знижували залежність від російського газу самостійно.
