Єврокомісія відзначила тиск на антикорупційні органи у звіті про розширення ЄС
Європейська комісія у своєму новому звіті щодо розширення Європейського Союзу за 2025 рік звернула увагу на низку негативних тенденцій в Україні, зокрема на посилення тиску на спеціалізовані антикорупційні органи та сектор громадянського суспільства.
Про це розповідає NewsWeek
Прогрес реформ та виклики для України
Документ, який буде офіційно представлений 4 листопада, визнає суттєвий прогрес України на шляху до членства в ЄС і підкреслює її відданість реформам навіть в умовах війни. Серед позитивних моментів відзначено ухвалення Україною «дорожніх карт» у сферах верховенства права, реформування державного управління, функціонування демократичних інституцій та реалізації плану дій для захисту прав національних меншин.
Водночас у звіті наголошується на необхідності подолання негативних явищ, які мають місце останнім часом.
«Останні негативні тенденції, включно зі зростанням тиску на спеціалізовані антикорупційні агентства та громадянське суспільство, мають бути рішуче подолані».
Законодавчі зміни та незалежність антикорупційних органів
У звіті наведено приклади тиску на антикорупційні структури, зокрема згадуються протести в липні проти ухвалення закону, який підривав незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Після цього під тиском громадськості та міжнародної спільноти оперативно був прийнятий новий закон, що повернув незалежність цим органам. Однак, як зазначає Єврокомісія, він не вирішив усіх проблемних питань. Зокрема, залишилися положення, які дозволяють у період воєнного стану переводити та призначати прокурорів у регіональні прокуратури і Офіс генерального прокурора без конкурсного відбору, а також надають генеральному прокурору доступ до будь-яких матеріалів досудового розслідування, крім тих, що належать до компетенції НАБУ та САП.
Єврокомісія підкреслює важливість подальшого зміцнення незалежності, доброчесності та ефективності судової влади, прокуратури і правоохоронних органів, а також необхідність посилення боротьби з організованою злочинністю.
У звіті також згадується амбітна мета українського уряду завершити переговори щодо вступу до ЄС до кінця 2028 року. Єврокомісія називає цю ціль «амбітною» і акцентує увагу на необхідності пришвидшення реформ, особливо у сфері верховенства права.
Україна вже виконала умови для відкриття кількох переговорних кластерів, зокрема «основоположних засад», «внутрішнього ринку» та «зовнішніх відносин». Комісія очікує, що до кінця поточного року країна буде готова відкрити ще три кластери, що залишаються. Усього у процесі євроінтеграції визначено шість переговорних кластерів, які охоплюють 35 тематичних розділів законодавства ЄС. Наразі відкриття перших кластерів для України стримує позиція Угорщини.
Це перша оцінка стану справ у країнах-кандидатах на вступ до ЄС, опублікована новою Європейською комісією, яка розпочала роботу наприкінці 2024 року. У вересні 2025 року Єврокомісія повідомила, що Україна завершила скринінг законодавства в рамках підготовки до переговорів про європейську інтеграцію.
