Законопроєкт про зміни до Бюджетного кодексу затверджено українськими депутатами
Депутати Верховної Ради України ухвалили законопроєкт, що передбачає зміни до Бюджетного кодексу, спрямовані на реалізацію угоди про надра з США. На даний момент документ затверджено лише в першому читанні, що означає його прийняття за основу. Основна мета даних змін полягає у врегулюванні процедури перерахування коштів, які Україна зобов’язується внести до спільного фонду відновлення з США.
Про це розповідає NewsWeek
Основні положення законопроєкту
Законопроєкт № 13256 отримав підтримку 286 народних депутатів, а скорочення строків подання правок стало додатковим стимулом для його ухвалення. Ярослав Железняк, представник партії «Голос», наголосив на важливості цього кроку.
Раніше, 13 травня, Комітет Верховної Ради з питань бюджету вже схвалив проект закону. Голова комітету Роксолана Підласа зазначила, що внесення змін до Бюджетного кодексу є необхідним для формування інвестиційного фонду, який виникає внаслідок угоди про корисні копалини з США.
Фінансування та управління фондом
Згідно з поясненнями Підласи, вклад України до фонду сформується з половини коштів, отриманих від ренти на видобуток корисних копалин за новими ліцензіями. Це включає також нові спеціальні дозволи на користування надрами.
“Ці гроші будуть зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і за рішенням головного розпорядника (імовірно, Мінекономіки) будуть перераховуватися до Фонду відновлення”, – зазначила Підласа.
Прогнозується, що Україна відраховуватиме близько 3 мільярдів гривень за п’ять років, якщо угода буде підписана. Нардеп Железняк також висловив думку, що голосування за цей законопроєкт у другому читанні можливе не раніше початку літа.
Президент України Володимир Зеленський, 12 травня, підписав законопроєкт про ратифікацію угоди зі США щодо надр та створення інвестиційного фонду. Зазначена угода не вимагатиме змін до Конституції і передбачає паритетне управління фондом, а також не визнає за Україною жодних боргів перед США.
Додатково, до підписання плануються ще два договори щодо технічних аспектів співпраці, які не потребуватимуть ратифікації парламентом.
