Залужний: чому провалився контрнаступ ЗСУ на півдні у 2023 році
Колишній головнокомандувач Збройних сил України, нині посол у Великій Британії Валерій Залужний пояснив причинy невдачі контрнаступу 2023 року нестачею необхідних ресурсів і відхиленням від початкового задуму, в результаті чого не вдалось забезпечити потрібну концентрацію сил і тактичну несподіванку.
Про це розповідає NewsWeek
У розмові з міжнародним виданням Залужний зазначив, що розроблений за участі партнерів з НАТО план вимагав зосередження ударних можливостей у «єдиному кулаці» для повернення контрольованих районів Запорізької області, зокрема для операцій навколо окупованої ЗАЕС, а потім просування до Азовського моря з метою розрізати сухопутний коридор, який використовувала російська армія для постачання Криму.
Початковий задум і його реалізація
За словами Залужного, успіх операції передбачав значне концентроване нарощування військ і елемент тактичної несподіванки. Натомість основні сили опинилися розпорошеними на великій території, що суттєво зменшило їхню ударну міць і унеможливило виконання первісної концепції «єдиного кулака». За оцінками західних військових, саме відхилення від плану стало однією з ключових причин, чому наступ не приніс очікуваного прориву.
Політичні наслідки та внутрішні розбіжності
“52-річний Залужний відмовляється обговорювати свої політичні амбіції, заявляючи, що не хоче ризикувати національною єдністю під час війни з Росією, яка наближається до четвертої річниці. Водночас він уперше публічно розповів про глибокий розкол між собою та Зеленським, що може свідчити про можливе бажання балотуватися у президенти після завершення війни”, – пише Associated Press.
Водночас Залужний підкреслив, що питання політичних планів він уникає, аби не підривати громадську згуртованість під час війни. Проте публічне висвітлення розбіжностей між ним та керівництвом країни вперше привернуло увагу до потенційних політичних наслідків у майбутньому.
На тлі цих оцінок згадується, що у 2023 році західні ЗМІ з посиланням на посадовців писали про підготовку весняного контрнаступу. Тодішній міністр оборони Олексій Резніков формулював одну зі стратегічних цілей як «вбити клин у російський фронт на півдні — між Кримом та материковою частиною Росії»
Пізніше президент України визнавав, що публічні розмови про цілі наступу ускладнювали його проведення, оскільки багато інформації стало відомо зовнішнім спостерігачам. Він також зазначав, що відчутний дефіцит озброєнь від союзників уповільнив темпи операцій, хоча Україна й досягала поступових територіальних здобутків і завдала ударів по потенціалу Чорноморського флоту рф.
