Зовнішня торгівля рф у 2025 році: падіння експорту, скорочення імпорту та зростання залежності від Китаю
У 2025 році зовнішня торгівля російської федерації зазнала помітної стагнації на тлі негативної цінової динаміки на світових ринках та чинних міжнародних обмежень. Найбільше скорочення спостерігалося у ввезенні машин, обладнання та транспортних засобів – зниження на 8,7% відображає згортання інвестиційної активності та ускладнює перспективи модернізації промислового сектора країни.
Про це розповідає NewsWeek
Падіння експорту та ослаблення енергетичного сектору
Згідно з підсумками року, частка паливно-енергетичних товарів у російському експорті впала до 54,9% порівняно з 61,6% у 2024 році, що свідчить про втрату позицій енергетичного сектору. Важливим фактором стало падіння світових цін на енергоресурси та обмеження на видобуток нафти відповідно до квот ОПЕК+, що значно скоротило валютні надходження рф. Окрім того, експорт продовольчих товарів і сільськогосподарської сировини зменшився на 10,3%, що вказує на послаблення навіть у традиційно стійких галузях.
Імпорт, внутрішні дисбаланси і роль Китаю
“Скорочення імпорту було зумовлене насамперед зменшенням на 8,7% ввезення інвестиційних товарів – машин, обладнання та транспортних засобів. Це прямо вказує на згортання інвестиційної активності та погіршення перспектив модернізації промисловості”, – зауважили у розвідці.
Водночас, імпорт товарів широкого споживчого попиту навпаки зріс: продовольство – на 14,2%, продукція хімічної промисловості – на 2,6%. Однак таке зростання радше слугує компенсатором внутрішніх економічних дисбалансів, а не сигналом відновлення економіки.
Китай і надалі залишається основним торговельним партнером росії: на нього припадає близько 27% експорту та 45% імпорту, що відповідає показникам 2024 року. Водночас двостороння торгівля демонструє несприятливі тенденції: експорт нафти до Китаю скоротився на 7,6%, вугілля – на 11%. Це ще більше послаблює позиції москви навіть на її ключовому азійському ринку.
За інформацією розвідки, такі показники підтверджують болісну структурну трансформацію економіки рф під тиском західних санкцій. Зниження експорту енергоносіїв призводить до скорочення валютних надходжень та підвищує вразливість федерального бюджету до ринкових коливань. Зростання експорту хімічної продукції та металів не компенсує втрат енергетичного сектора, а падіння імпорту виробничого обладнання уповільнює оновлення промисловості та затягує економічне відновлення.
Посилення залежності від Китаю лише закріплює асиметричну модель зовнішньої торгівлі: Китай стає не лише основним постачальником промислової продукції для рф, а й зменшує роль росії як експортера сировини навіть на своїх ключових ринках.