У Брюсселі закривають центр «Українські голоси»: що зміниться для українців
У Брюсселі може припинити роботу найбільший центр підтримки українців у Бельгії — «Українські голоси», який щомісяця відвідує близько тисячі людей. Проєкт, що діє за допомоги приблизно 300 волонтерів, пропонує понад 35 безкоштовних активностей: від мовних курсів і психологічних консультацій до допомоги з працевлаштуванням, пошуком житла та оформленням документів.
Про це розповідає NewsWeek
Центр розташований у Єврокварталі, в одній із старих офісних багатоповерхівок за кілька хвилин пішки від будівель європейських інституцій. Це восьмиповерхове приміщення, яке, як і два попередні, заплановано на реконструкцію впродовж року-двох. Поки власники готують документи для ремонту, місто дало можливість орендувати будівлю за соціальним тарифом для роботи центру.
Що робить центр і кого підтримує
«Українські голоси» зібрали навколо себе різні ініціативи спільноти: хор, театральні гуртки, дитячі активності та культурні проєкти, які допомагали зберігати зв’язок із Україною та створювали мережу підтримки для переселенців. Багато історій громади починалися саме тут: люди знаходили першу допомогу після приїзду, отримували психологічну підтримку та контакти для влаштування життя в Бельгії.
«Я прийшла дуже розгублена, не розуміла – куди, що, як? Навколо була якась метушня, відбувалася якась подія, багато людей, хтось кудись біг. І біля мене стояла дівчина. Вона бачила мій стан і просто взяла мене за руку, і просто тримала. Це було на той момент найцінніше, що взагалі може бути. В той же день я стала волонтером в цьому центрі»
Багато відвідувачів дізнавалися про центр із брошур у таборах для біженців чи за порадою знайомих. Тут надають консультації юристів, психологів, логопедів і перекладачів, допомагають у апеляціях після відмов у тимчасовому захисті, із визнанням дипломів, оформленням дітей до школи, пошуком лікаря, житла та роботи.
Окремо надають консультації тим, хто планує повернення в Україну: як закрити рахунки, владнати документи та повідомити місцеву владу.
Фінансування, реакція громади та позиція посадовців
Частина адміністративної команди вже працює на оплачуваних посадах: у 2022 році місто Брюссель виділило фінансування на підтримку інтеграційного проєкту. Однак нині на тлі скорочення соціальних витрат бюджет урізали, і з 1 квітня місто припиняє фінансувати оренду приміщення та підтримку волонтерської мережі. Волонтери та відвідувачі зустріли це рішення з сумом.
«Ми тут з самого початку війни, четвертий рік. У мене діти сюди ходили і на малювання, і на танці. Я психологічну підтримку отримувала. Ось маму привела на юридичну консультацію, бо є питання щодо тимчасового захисту. Це стрес і шок для нас», — каже відвідувачка центру Оксана.
Керівництво зібрало волонтерів для повідомлення про зміни фінансування; близько трьохсот людей реагували емоційно. Координатор Павло Кошка описує центр як приклад моделі, яку в ЄС називають «Хабом єдності» — місцем, де українські громади можуть знаходити допомогу та зберігати зв’язок із Батьківщиною.
«Волонтери реагували дуже емоційно, люди плакали. Я не перебільшую, тому що для них це реально другий дім», — зазначає Павло Кошка.
Водночас у європейських інституціях пояснюють, що запуск «Хабів єдності» передбачає змішане фінансування: участь України, держав, у яких працюватимуть хаби, і підтримку фондів ЄС. Держави-члени отримували фінансування для таких проєктів у 2025 році, але його розподіл можливий також на інші програми підтримки.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України визнає роль подібних центрів у підтримці діаспори та координації зв’язків із Україною, проте підкреслює, що фінансова відповідальність за запуск і утримання локальних хабів належить приймаючим державам, а для їхнього оформлення потрібні спільні декларації між Україною та конкретними країнами — документальних домовленостей із Бельгією наразі немає.
Адміністративну команду пропонують перевести працювати до прихистків на околицях Брюсселя, але це означає втрату сотень волонтерів, котрі формують культурну й соціальну складову центру, а також руйнування моделі «усе в одному» — коли людина могла отримати комплексну допомогу в одному місці.
Команда центру вже розпочала ініціативи з порятунку приміщення: збір підписів, звернення до влади та роздуми про збір коштів. Координатор визнає, що збирати пожертви на оренду морально складно, бо багатьом здається, що зібрані кошти краще направляти на допомогу Україні.
«Ми і говорили із місією України при ЄС, і з посольством. Тобто всі представники України в курсі про це. Але, чесно кажучи, ми чекаємо якоїсь ініціативи від України також. Тому що це не наш рівень — це має країна домовлятися з країною», — додає Павло Кошка.
Проблема загострюється на тлі нової хвилі людей, які виїжджали з України під час складної зими з пошкодженнями інфраструктури, а також у контексті збільшення відмов у наданні тимчасового захисту в Бельгії: якщо 2022 року відмовляли близько 2% заявникам, то нині — приблизно 40%. Саме після таких відмов люди часто звертаються по допомогу до «Українських голосів».
Команда сподівається, що українська сторона ініціює діалог із бельгійською владою, адже, на думку координаторів, інвестиції в збереження української спільноти за кордоном важливі, щоб люди не втрачали зв’язку з країною походження.
Україна п’ятий рік відбиває повномасштабну агресію росії. російська армія щоденно завдає ударів по інфраструктурі України та цивільних об’єктах. Угорщина також блокувала надання кредиту ЄС для України у розмірі 90 мільярдів євро, що впливає на ширший контекст європейської підтримки.
Поки рішення про долю приміщення остаточно не прийняте, мешканці спільноти, волонтери та адміністрація продовжують шукати шляхи зберегти роботу центру або перенести її в іншу, доступну форму, аби не залишити десятки тисяч українців у Бельгії без комплексної підтримки.
