Готовність терпіти війну впала до 54% — результати опитування
За підсумками опитування, проведеного 1–8 березня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), частка українців, готових терпіти війну «стільки, скільки буде необхідно», стабілізувалася трохи понад половину населення після різкого зниження на початку року. Наразі таких — 54% громадян, тоді як 28% вважають, що витримають лише кілька місяців до пів року.
Про це розповідає NewsWeek
«Між кінцем січня і серединою лютого 2026 року відбулося значне зниження частки тих, хто готовий терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Якщо в кінці січня таких було 65%, то в середині лютого – уже 52%… Опитування у березні підтверджує виявлену негативну динаміку, проте без подальшого погіршення. Так, 54% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Водночас про більш короткий період (декілька місяців-пів року) говорять 28% громадян», – відзначають соціологи.
Динаміка настроїв у суспільстві
У кінці січня готовність витримувати війну триваліший період сягала 65%, але в середині лютого вона різко впала до приблизно 52%. Березневе опитування показало невелике відновлення до 54% і водночас виявило значну частку громадян, які не готові до довготривалого протистояння. Така динаміка свідчить про коливання суспільної терпимості під впливом подій на фронті та міжнародних ініціатив щодо врегулювання конфлікту.
Переговори, обміни полоненими та суспільні дискусії
Між кінцем січня і березнем Україна, США та росія провели кілька раундів переговорів щодо завершення війни: перші зустрічі відбулися 23–24 січня і 4–5 лютого в Об’єднаних Арабських Еміратах, а третій раунд — 17–18 лютого у Швейцарії. Наступну зустріч планували на початку березня, але її організації завадили бойові дії на Близькому Сході.
Незважаючи на відсутність повідомлень про суттєві домовленості, під час зустрічі 5 лютого делегації погодили обмін військовополоненими — перший такий обмін за п’ять місяців. У березні Україні вдалося повернути додатково близько 500 людей з російського полону.
Паралельно в громадському просторі точилися дискусії щодо можливого референдуму про мирну угоду, яка могла б передбачати територіальні компроміси. Ці переговорні процеси й обміни полоненими могли вплинути на оцінки громадянами перспектив миру та їхню готовність до тривалої витримки у воєнних умовах.
Отже, хоча частка тих, хто готовий терпіти війну стільки, скільки буде потрібно, на початку весни дещо відновилася, суспільна терпимість залишається вразливою до подальших зовнішніх і внутрішніх факторів.
