Кількість українських біженців у Європі досягла рекордного рівня за два роки
У вересні 2025 року кількість українських біженців у країнах Європейського Союзу значно зросла, досягнувши найвищого показника за останні два роки. За даними Євростату, понад 79 тисяч українців отримали статус тимчасового захисту, що на 49% більше, ніж у серпні, і є рекордом з серпня 2023 року.
Про це розповідає NewsWeek
Причини міграції українців та нові тенденції
Основними причинами виїзду громадян України залишаються військові дії, небезпека для життя та економічні труднощі. Наталія Левицька, що нещодавно приїхала до Бельгії, розповідає про складну ситуацію у Чернігові:
«У нас складна ситуація у Чернігові: постійні цілодобові повітряні тривоги, діти не спали ночами. Це насправді страшно».
У реєстраційних центрах для біженців у Брюсселі спостерігаються значні черги, зокрема й серед молоді. Родини приїздять уночі, щоб встигнути подати документи. Деякі українці, як Анжела Колесник з Хмельниччини, прагнуть залишитися в Європі для навчання, роботи та інтеграції: «Хочу тут жити, працювати, вчити мову. Бо без мови тут ніяк!».
Значна кількість нових заяв на притулок надходить від молодих чоловіків віком від 18 до 22 років. Саме для цієї вікової групи в кінці серпня 2025 року уряд України дозволив перетинати кордон з метою навчання, стажування чи легального працевлаштування. За словами прем’єрки Юлії Свириденко, це рішення спрямоване на підтримку зв’язків з Україною серед молоді, що перебуває за кордоном.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко підкреслив, що відкриття можливостей для молодих українців дозволяє їм здобувати європейський досвід, який у майбутньому може бути використаний для розвитку України. Молоді українці називають серед причин еміграції «нестачу роботи, низькі зарплати, тяжкі умови життя».
Статистика та витрати на підтримку біженців
За даними Євростату, у вересні 2025 року 24 країни ЄС зафіксували збільшення заяв на тимчасовий захист. Лідерами залишаються Польща (12 960 нових рішень), Німеччина (7 585) та Чехія (3 455). Лише у Франції спостерігається зменшення кількості українських мігрантів.
У Чехії у вересні було видано 13,5 тисячі тимчасових захистів – удвічі більше, ніж у попередні місяці. У МВС країни не виключають можливості перегляду правил надання тимчасового захисту, якщо тенденція збережеться. У Німеччині, після дозволу молодим чоловікам виїжджати за кордон, кількість шукачів притулку цієї вікової групи зросла вдесятеро – з 100 до 1000 на тиждень.
Швейцарія також фіксує зростання заяв від чоловіків 18-22 років, проте до початку листопада спостерігається стабілізація кількості звернень. Польська прикордонна служба повідомляє, що з 26 серпня по 26 жовтня 2025 року понад 98 500 разів було здійснено перевірки українців цієї вікової категорії на всіх ділянках кордону. При цьому понад 45 300 осіб повернулися до України.
Станом на кінець вересня 2025 року в ЄС статус тимчасового захисту мають 4,3 мільйона українців. Найбільше біженців прийняли Німеччина (1 218 100), Польща (1 008 885) та Чехія (389 310).
За період із січня 2022-го до серпня 2025-го, за даними Ukraine Support Tracker, країни Європи витратили на підтримку українських біженців загалом 137,4 мільярда євро. Найбільші витрати здійснили Німеччина (36,55 млрд), Польща (29,3 млрд) і Чехія (8,05 млрд євро). У Великій Британії, Іспанії, Франції, Румунії, Італії, Швейцарії, Бельгії, Нідерландах, Словаччині, Ірландії, Норвегії, Угорщині, Австрії, Болгарії, Туреччині, Швеції, Фінляндії, Данії та Латвії витрати на підтримку українських переселенців також сягають мільярдів євро.
Загалом, зростання числа українських біженців у Європі, особливо серед молоді, призводить до нових викликів як для самої України, так і для країн ЄС, що приймають мігрантів.
