Публікація фото клієнтки Monobank без згоди є неправомірною
Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини роз’яснив правову оцінку інциденту з оприлюдненням фотографії клієнтки Monobank, зробленої під час процедури ідентифікації. У відповіді на запит наголошено, що оприлюднення таких даних без дозволу може суперечити вимогам законодавства про банківську таємницю та захист персональних даних.
Про це розповідає NewsWeek
«Необхідно зазначити, що фотографія клієнтки, отримана під час процедури аутоідентифікації в банку, та інформація про блокування рахунку особи становить банківську таємницю та є персональними даними клієнта. Публікація такої фотографії та інформації про блокування рахунку без згоди клієнтки є неправомірним»,
У документі посилаються на норми Цивільного кодексу, закон про банки та банківську діяльність, а також на затверджені Національним банком правила зберігання, захисту, використання й розкриття банківської таємниці. Ці акти зобов’язують фінансові установи забезпечувати збереження та конфіденційність інформації клієнтів, а порушення порядку розкриття даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Офіс уповноваженого також наголосив, що незаконне поширення конфіденційної інформації може мати кримінально-правові наслідки за статтями про порушення недоторканності приватного життя. Водночас установлено, що вирішення питання про вину у кримінальному провадженні належить виключно органам досудового розслідування та суду.
Правова оцінка і можливі дії постраждалої
У відомстві звернули увагу на принцип презумпції невинуватості: публічне таврування особи формулюваннями на кшталт «колаборантка» без наявного обвинувального вироку може становити порушення цього принципу і поставити під сумнів дотримання балансу між свободою вираження поглядів та захистом честі й гідності людини. За таких обставин постраждала має кілька правових інструментів захисту.
Зокрема, людина може звернутися до поліції із заявою про порушення недоторканності приватного життя, ініціювати цивільний позов про захист честі, гідності та ділової репутації та вимагати відшкодування моральної шкоди. Окремо можливе подання скарги до Національного банку як регулятора з приводу порушення банківської таємниці, а також звернення до уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Реакція банку, публічна відповідь і розслідування
Інцидент виник після того, як один зі співзасновників Monobank опублікував у соцмережі фотографію клієнтки, зроблену під час відеоідентифікації, на фоні прапора з кольорами, схожими на російський. Автор публікації супроводив пост коментарем щодо причин блокування рахунку. Клієнтка заперечила й пояснила у власних соцмережах, що на фото — прапор Словенії з гербом ліворуч, а також зазначила, що є переселенкою з України.
Публічне вибачення опублікував співзасновник банку, запевнивши, що дані користувачів захищено, а у разі потреби інформація передаватиметься лише правоохоронним органам. Адвокатське об’єднання, яке представляє інтереси клієнтки, оголосило про направлення досудових вимог до Monobank та його співзасновника.
Національний банк звернувся до Monobank за поясненнями й проводить аналіз обставин можливого розкриття даних, що могли бути отримані під час процедур ідентифікації або верифікації клієнта. Уповноважений Верховної Ради з прав людини розпочав власну перевірку відповідно до повноважень.
Наразі розглядаються як можливі дисциплінарні та цивільно-правові наслідки для відповідальних осіб, так і потенційні кримінальні наслідки у разі встановлення факту порушення недоторканності приватного життя або незаконного розголошення банківської таємниці.
