У росії переслідують за українські пісні: справа викладача Бауманки та масові репресії
У москві триває гучний судовий процес над Олександром Нестеренком, викладачем Московського державного технічного університету імені Баумана. Його звинувачують у розпалюванні ненависті та екстремізмі за те, що він опублікував у російській соціальній мережі «ВКонтакте» музичні кліпи та дві українські пісні, які не були визнані екстремістськими офіційною владою рф.
Про це розповідає NewsWeek
Від початку повномасштабної війни росії проти України, за даними різних джерел, щонайменше 45 осіб у рф зазнали переслідувань через виконання чи прослуховування українських пісень.
Деталі справи Олександра Нестеренка
3 вересня 2024 року правоохоронці прийшли з обшуком до квартири 63-річного доцента кафедри філософії МДТУ імені Баумана. Сам Нестеренко встиг повідомити про це правозахисникам, після чого зв’язок із ним зник. Його доставили до Слідчого комітету, де допитали як свідка у справі про розпалювання ненависті, взяли підписку про нерозголошення і відпустили. Згодом викладача повторно викликали до СК, де вже затримали у статусі підозрюваного.
На своїй сторінці у «ВКонтакте» Нестеренко опублікував висновок лінгвістичної експертизи, згідно з якою він розпалював ворожнечу, розміщуючи аудіо та відео з українськими піснями: «Ми ростем», «Запалимо з ранку – Україна переможе», «Зродились ми великої години» та «Батько наш – Бандера, Україна – мати».
Експерти Мін’юсту рф визнали, що у цих композиціях є ознаки закликів до насильства проти росіян та розпалювання ненависті. 7 вересня Нестеренка заарештували, аргументуючи це ризиком продовження злочинної діяльності.
Будь-яке вираження співчуття Україні трактується як загроза державі
Адвокатка Валерія Вєтошкіна пояснює, що справа Нестеренка – типовий приклад використання «екстремістських» статей для переслідування антивоєнних висловлювань. За її словами, сам факт розміщення українських пісень і дописів на підтримку України став підставою для кримінального переслідування, навіть без прямих закликів до насильства. Українські пісні не були офіційно визнані екстремістськими, однак цього не було достатньо для захисту від обвинувачень.
Викладач перебуває під вартою понад рік. Його внесли до реєстру екстремістів і терористів. За його словами, у СІЗО йому одразу запропонували замість ув’язнення відправитися на війну проти України, що він назвав абсурдом.
Нестеренко свою провину не визнає. Він наголошує, що не публікував пісень, а лише додав їх до власної музичної бібліотеки для прослуховування. На його думку, нинішня система у рф базується на брехні та насильстві, а політичні репресії набули масового характеру.
Масові переслідування за українську музику
Від початку повномасштабної війни у рф фіксують численні випадки адміністративних і кримінальних справ за українську музику. Підставою для переслідування могло стати виконання пісні в караоке, танці під українську композицію чи навіть її відтворення у громадських місцях.
Найбільше тиску зазнали мешканці анексованого Криму: понад 30 осіб стали фігурантами справ. У 2022 році пік репресій припав на 19 осіб, серед яких учасники весілля у Бахчисараї, яких покарали за прослуховування «Ой у лузі червона калина» – пісні, яку російська влада вважає бойовою.
Власник ресторану отримав 15 діб арешту, діджей і танцівниця – по 10 діб, матері наречених і власниці ресторану наклали штрафи. За схожі дії переслідували й переможницю конкурсу «Місіс Крим-2022» Ольгу Валєєву з подругою, а також інших жителів півострова.
Відомими стали випадки арештів і штрафів за прослуховування пісень «Дике поле» Ярмака чи «Стефанія» Kalush Orchestra. Протоколи складали навіть за фразу «Ще не вмерла Україна», що прозвучала у виконанні Вєрки Сердючки.
Реакція окупаційної влади Криму була різною: від відкритих погроз до публічного засудження українських пісень як «націоналістичних гімнів». Однак, за словами адвокатки, більшість справ порушували саме у Криму через жорсткий адміністративний контроль і широку трактовку статей про «дискредитацію» армії рф.
З 2023 року кількість таких справ зменшилася, оскільки метою влади стало не масове покарання, а створення атмосфери страху. Достатньо кількох гучних випадків, щоб інші уникали навіть натяку на незгоду. У 2024–2025 роках зафіксовано вісім переслідувань за українські пісні. Загалом за три роки вторгнення щонайменше 12 осіб були заарештовані, 18 – оштрафовані, щодо решти дані відсутні або протоколи були скасовані.
Подібні справи потрібні, щоб показати, що «межі дозволеного» тепер проходять навіть через музику
