У росії зростає недовіра до ідентифікації загиблих на війні в Україні
Серед російських сімей, чиї родичі загинули під час війни проти України, посилюється недовіра до процесу ідентифікації тіл загиблих. Все більше людей звинувачують Міністерство оборони рф у тому, що їм повертають не останки їхніх близьких, а тіла інших осіб. Часто родичі не отримують особистих речей загиблих або документів, які підтверджують особу, а запити на проведення експертизи ДНК залишаються без відповіді з боку чиновників.
Про це розповідає NewsWeek
Сумнівна ідентифікація та заборона на ДНК-тести
Показовим є випадок 23-річного Максима Михайлова, зв’язок із яким обірвався наприкінці березня. Його матері повідомили у військкоматі, що син був впізнаний товаришами по службі та командиром, тому додаткової експертизи не потрібно. Згодом з’ясувалося, що ідентифікація не проводилася, а співслужбовці не знають, де перебуває тіло Максима.
«Мені сказали, що опізнали його, але потім з’ясувалося, що його просто загубили. І жодного опізнання не було», — розповідає мати Максима.
У травні родині доставили труну з суворою забороною її відкривати. Свідоцтво про смерть було заповнене вручну з формулюванням «загинув від вибуху», однак жодних особистих речей не надали. ДНК-експертизу також не провели, а на прохання показати фото відповіли відмовою. Родинам погрожують відповідальністю у разі порушення заборони на відкриття труни.
Плутанина з датами та історії в соцмережах
Деякі родини стикаються з розбіжностями у датах смерті та поранення. Наприклад, офіційно повідомлено, що Микола Туров загинув 23 жовтня 2024 року, втім у списках поранених він залишався до 27 жовтня. Через стан тіла його ідентифікувати не вдалося — родині показали лише розмите фото.
У соціальних мережах багато родин діляться схожими історіями. Навіть коли проводиться ДНК-експертиза, деякі рідні не вірять у достовірність результатів. Дехто зазначає випадки, коли після офіційного зникнення солдата з його телефона продовжували надходити повідомлення у месенджерах.
Обмін тілами між росією та Україною був погоджений під час переговорів у Стамбулі, проте значна частина тіл залишається невпізнаною. У результаті багато родин не впевнені, чи справді ховають своїх близьких.
