ТЦК відповіли на заяви Лубінця про «системну кризу»
Начальник групи комунікацій Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Роман Істомін оцінив закиди щодо «системної кризи» в ТЦК і наголосив, що порівнювати мобілізаційні процеси 2022 року та 2025–2026 років некоректно.
Про це розповідає NewsWeek
Чим відрізнялася мобілізація
Істомін звернув увагу, що основні мотиви та механізми залучення людей до війська в різні періоди суттєво відрізнялися. За його словами, у 2022 році на перших етапах домінували добровольці, тоді як у другій половині року значну частину набору становили ті, кого призивали за повістками. Відповідно, нинішній період охоплює інші форми залучення особового складу.
«Мобілізація в ці роки – це два абсолютно різних процеси, це потрібно розуміти. Фактично весь 2022 рік – це були добровольці, принаймні на першому етапі – однозначно. У другій половині року, якщо це були не добровольці, то люди приходили за повістками та призивалися за мобілізацією», – зазначив він.
У доповнення до цього Істомін підкреслив, що в 2025–2026 роках ті, хто добровільно приєднується, зазвичай проходять рекрутинг, тоді як мобілізація сама по собі не є добровільною. Він також висловив сумнів щодо прямого порівняння поточних процесів із подіями 2022 року.
Безпека, конфіскація телефонів і реакція на скарги
Комунікаційник прокоментував практику тимчасового вилучення мобільних телефонів у мобілізованих, зазначивши, що не існувало загальної інструкції про це, проте така практика запроваджувалася після публічного розголошення локацій збірних пунктів. Істомін навів приклади ударів дронами по об’єктах у Полтаві та Кременчуці, через що частину ТЦК було переміщено, і доступність інформації про місцезнаходження центрів стала питанням безпеки.
У розмові він також нагадав, що на підставі поодиноких скарг не можна робити глобальних висновків про роботу всієї системи. «Ви кажете про те, що адвокату зламали ногу, але це не означає, що в усіх ТЦК адвокатам ламають ногу. Це одиничний випадок на фоні сотень тисяч інших випадків», – сказав він.
Крім того, Істомін закликав поєднувати критику з практичними пропозиціями щодо вдосконалення роботи центрів комплектування. Він звернув увагу на брак конкретних рекомендацій у тих, хто критикує процедури, і поставив питання, як реалізувати пропозиції щодо комплектування війська, на які посилається опонент.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець констатував значне зростання звернень щодо порушень у ТЦК: якщо в 2022 році до його офісу надійшло 18 звернень, то в 2025-му їх уже було 6 127, що майже вдвічі більше, ніж 2024 року. Серед найпоширеніших скарг він назвав незаконне обмеження свободи й пересування під час затримань, порядок доставки до ТЦК, неналежний медичний огляд з боку військово-лікарських комісій та порушення під час розгляду питань щодо відстрочок.
Представник Полтавського ТЦК підкреслив, що частина звернень може бути пов’язана з індивідуальними випадками або нерозумінням процедур, тож для об’єктивної оцінки важливо розглядати масив даних та враховувати конкретні причини скарг, а не робити узагальнень на підставі поодиноких інцидентів.
Підсумовуючи, Істомін закликав до конструктивного підходу: критикувати при необхідності, але одночасно пропонувати практичні шляхи вирішення проблем, щоб підвищити ефективність і безпеку роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
