Українки опановують технічні професії та долають кадровий дефіцит на ринку праці

Український ринок праці стикається з гострим дефіцитом кадрів у технічних галузях, і саме жінки стають новою рушійною силою для відновлення економіки. За даними порталу Work.ua, на технічні спеціальності припадає кожна четверта вакансія — близько 10 000 пропозицій. Однак кількість кандидатів на одну позицію з січня 2022 року скоротилася у 2,5 рази, навіть попри вищу за середню по країні зарплату у 33 000 гривень. Особливо бракує чоловіків — їх стало на 27% менше, а жінки подаються на такі вакансії лише у 3–5% випадків. Щоб заповнити дефіцит, українці все активніше беруть участь у програмах перекваліфікації.

Про це розповідає NewsWeek

Жінки у технічних професіях: нові можливості та виклики

Серед тих, хто вирішив змінити професійний шлях, — Юлія, інженерка-конструкторка, яка після тривалої перерви повернулася у професію через спеціальний курс керування верстатами із системами числового програмного керування (ЧПК). Жінка підкреслює, що саме практичні навички та впевненість у власній компетентності стали вирішальними для успіху.

«Керування верстатами із системами ЧПК – важлива галузь. І жінки можуть робити великий внесок у її розвиток. Просто не треба боятися», – Юлія, інженерка-конструкторка, випускниця KSE ProfTech.

Після закінчення програми Юлія швидко знайшла роботу за фахом, моделюючи креслення для майбутніх деталей. Вона переконана: залучення жінок у технічні сфери — це не короткочасна мода, а стратегічна необхідність для української економіки.

Причини кадрової кризи та шляхи її подолання

Кадровий дефіцит особливо гостро проявився у робітничих і технічних спеціальностях. За опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, 74% компаній відзначають нестачу персоналу. Станом на листопад 2025 року на порталі Державної служби зайнятості зареєстровано понад 230 тисяч вакансій, з яких 9% — у промисловості. Найбільше відкритих позицій — у Києві, Львівській, Дніпропетровській, Київській та Одеській областях.

Основними причинами кадрової кризи стали масштабна міграція після 2022 року, труднощі з бронюванням працівників у зв’язку з мобілізацією, а також високі зарплатні очікування кандидатів. До того ж значна частина молоді змінила або залишила технічні спеціальності.

Щоб подолати дефіцит, держава та бізнес масштабують програми перекваліфікації. Державна служба зайнятості, Міністерство освіти і науки, а також низка приватних ініціатив пропонують сотні освітніх курсів, адаптованих під поточні потреби ринку — від роботи з дронами й агротехнікою до електроніки та 3D-моделювання.

Особливий акцент робиться на залученні жінок до раніше «чоловічих» професій. У 2025 році стартував окремий проєкт із перекваліфікації жінок, і за рік участь у ньому взяли вже тисяча українок. Найпопулярніші напрями: трактористка, водійка, електрогазозварниця, операторка деревообробних верстатів. Вступати на ці курси можна без попередньої профільної освіти, що відкриває нові перспективи для багатьох жінок.

Статистика підтверджує: понад 60% учасників програм Державної служби зайнятості — жінки. З січня по листопад 2025 року 193 тисячі жінок знайшли нову роботу, з них 32 тисячі — у кваліфікованих робітничих спеціальностях. Все більше українок обирають професії операторок верстатів, слюсарок, машиністок крана, водійок, трактористок тощо.

Досвід перекваліфікації: історії успіху та важливість практики

Програми швидкої підготовки фахівців, як-от KSЕ ProfTech при Київській школі економіки, пропонують курси від одного до шести тижнів — з акцентом на реальні запити роботодавців. Тут навчають не лише студентів із технічним минулим: 70% слухачів раніше не мали досвіду у цій сфері.

Зарплати у технічних спеціальностях значно перевищують середні по країні. Наприклад, оператори ЧПК стартують із 40 000 гривень, а за 1–2 роки доходять до 90 000 гривень; зварювальники — від 35 000 до 95 000 гривень; монтажери електроніки — від 30 000 до 50 000 гривень.

Жінки демонструють високу мотивацію та якість роботи. Інструктори відзначають системний підхід, увагу до деталей і швидке засвоєння нових навичок у студенток. Однією з випускниць стала Людмила, яка змінила професію філологині на оператора верстатів із програмним керуванням. Її навчання фінансували роботодавці, що гарантує попит на ринку праці.

Схожий шлях обрала й Ольга, яка після багаторічної роботи економісткою вирішила стати монтажеркою електроніки. Її надихнули дитячі спогади про батька-інженера, а нова професія дозволяє поєднати ручну працю з сучасними технологіями.

Державні та приватні програми перекваліфікації стали одним із найефективніших способів швидкої адаптації до змін на ринку праці. Вони дають змогу отримати нову професію, забезпечити себе стабільною роботою та сприяють руйнуванню гендерних стереотипів у технічних галузях.

Навчальний процес у KSE ProfTech. Листопад 2025