Українську школярку у Фінляндії змусили співати російську пісню «Калинка»
У фінській школі міста Еспоо стався резонансний інцидент: 11-річну дівчинку з українським корінням змусили співати російську пісню «Калинка», незважаючи на її відмову та пояснення українського походження.
Про це розповідає NewsWeek
Тиск на уроках музики: реакція родини та школи
Мати школярки, Ірина Горкун-Сілен, розповіла, що її донька Ніколь на уроці музики зіткнулася з вимогою співати російську пісню. Учителька оголосила, що «хто не буде співати – отримає погану оцінку», поставивши дітей перед фактом, що вони виконуватимуть «Калинку» – відому радянську та сучасну російську пісню. Дівчинка одразу заявила про своє українське походження та небажання виконувати російський твір, однак учителька наполягала, що «це не про війну», а всі мають співати.
«Хто не буде співати – отримає погану оцінку. Тобто її поставили перед фактом, мою доньку, що зараз ми будемо співати «Калинку». Це була не просто пісня – це був весь урок, де вони знайомилися з російською культурою», – розповідає Ірина Горкун-Сілен.
Після інциденту Ірина ініціювала зустріч із керівництвом закладу. В адміністрації школи пояснили, що вчителька не встигла обговорити завдання з Ніколь заздалегідь, а також не хотіла травмувати іншу ученицю російського походження. Водночас зазначили, що «Калинку» співали всі в дитинстві, а урок був присвячений знайомству з російською культурою.
Громадська позиція та реакція освітніх структур
Ірина Горкун-Сілен проживає у Фінляндії понад десять років, активно займається організацією благодійних заходів на підтримку України та працює культурною координаторкою у місцевій українській спільноті. Вона впевнена, що подібні випадки не мають залишатися без уваги, адже українські діти нерідко стикаються у школах з булінгом через походження.
Під час обговорення ситуації директорка школи повідомила, що інцидент став приводом для перегляду підходів у роботі з дітьми різного етнічного походження. Вона пообіцяла звернутися до Міністерства, оскільки наразі школи не мають чітких інструкцій щодо взаємодії з українськими біженцями.
Фінська національна рада освіти у коментарі зазначила, що з огляду на війну в Україні певний культурний контент може викликати сильні емоції, тому вчителям варто враховувати почуття учнів і пропонувати альтернативні завдання або пісні. Водночас рада підкреслила, що педагоги мають свободу дій у виборі навчальних матеріалів.
Ірина акцентує, що її історія – не поодинока. Вона наводить приклад, коли іншому українському хлопчику у фінській школі також довелося розповідати про росію, незважаючи на походження. За її словами, важливо відкрито говорити про подібні випадки, щоб уникнути повторення ситуацій, які можуть травмувати дітей.
Станом на кінець серпня 2025 року, за даними УВКБ ООН, у Фінляндії перебуває понад 75 тисяч українських воєнних мігрантів. У жовтні цього року фінська церква припинила співпрацю зі священником УПЦ Московського патріархату Олександром Занемонцем через сумніви у його позиції щодо війни в Україні та недостатнє знання української мови. Фінська розвідка також висловила занепокоєння щодо можливого використання церковних структур росією як інструменту впливу в Європі.
