Уряд створив Координаційний центр для захисту критичної інфраструктури
Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні затвердив комплекс рішень, спрямованих на посилення та пришвидшення захисту і відновлення критично важливих об’єктів енергетики, транспорту та інших систем життєзабезпечення. Це має забезпечити безперервне постачання світла, тепла та води навіть у разі масованих атак.
Про це розповідає NewsWeek
Створення Координаційного центру інженерного захисту
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко поінформувала, що Уряд започатковує роботу Координаційного центру інженерного захисту. До його складу увійдуть представники центральних, обласних і місцевих органів влади, а також оператори об’єктів інфраструктури.
“Уряд створює Координаційний центр інженерного захисту, який об’єднає представників центральної, обласної та місцевої влади й операторів інфраструктури. Центр визначатиме пріоритети фінансування та відновлення, координуватиме дії і контролюватиме виконання робіт; його роботу куруватимуть віце-прем’єр Олексій Кулеба та Агентство відновлення”.
Завдання Центру — визначення пріоритетів фінансування, координація дій з усіма рівнями влади та контроль за виконанням заходів з відновлення і захисту. Куратором роботи Центру призначено віце-прем’єра Олексія Кулебу разом із Агентством відновлення. Окрім цього, оновлено перелік пріоритетних витрат: Державне казначейство отримало можливість оперативніше спрямовувати кошти державного бюджету на будівництво, ремонт та укріплення енергетичних об’єктів.
Прискорення процедур та додаткове фінансування
Ухвалені рішення дають змогу значно скоротити час на виконання процедур — від погоджень до укладання договорів — при збереженні контролю за якістю та безпекою робіт. Це дозволить швидше втілювати заходи із захисту навколо енергетичних, транспортних та інших життєво необхідних систем.
Додаткові фінансові ресурси з резервного фонду спрямовуватимуться на відновлення критичної інфраструктури у прифронтових регіонах та для «Укрзалізниці». Фінансування передбачає придбання генераторів, акумуляторних станцій, а також будівництво інженерних споруд для захисту об’єктів.
Ключова мета нових рішень — зміцнення стійкості й оперативне реагування на наслідки атак, аби забезпечити безперебійне функціонування інфраструктури навіть у воєнний час.
